Укласти декларацію ОНЛАЙН
Заповнити форму

Кіста яєчника – це утворення у тканині яєчника або на його поверхні, найчастіше заповнене вмістом.

Нерідко кіста визначається при нормальному менструальному циклі.
 

Зміст статті

⚠️ Просимо звернути увагу, що інформація надана у статті має виключно ознайомлювальний характер і не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. З появою симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.

Коментар лікаря – гінеколога Сардалова Імані Абдуллаївна

Кісти яєчника - досить поширене явище. Це утворення частіше за все заповнене рідиною, яке розташовується в яєчнику або на його поверхні. У більшості випадків кіста проходить сама і не становить небезпеки.

Кіста звертає на себе увагу тоді, коли з’являється біль внизу живота, порушення циклу чи дискомфорт, що є показаннями до УЗД, яке допоможе встановити, чи пацієнтка потребує тільки спостереження, чи необхідне лікування.
В Україні кісти яєчника зустрічаються приблизно у 7-25% жінок, а понад 75% таких кіст є доброякісними та часто зникають самостійно.


Поради для жінок, у яких кісти вже виявляли:

1. Регулярно проходьте УЗД - хоча б раз на 6-12 місяців, або так, як радить ваш лікар.

2. Не пропускайте огляди, навіть якщо нічого не турбує - деякі кісти ростуть без симптомів.

3.Слідкуйте за своїм циклом: затримки, сильні болі чи незвичні виділення - привід звернутися до гінеколога.

4. ❗️ Уникайте самолікування, тим паче, народними методами, бо більшість кіст або зникають самостійно, або мають бути прооперовані. Це вирішується індивідуально на прийомі.

5. Контролюйте гормональне здоров’я: інколи лікар може рекомендувати гормональну терапію, щоб зменшити ризик утворення нових кіст.

6. Не ігноруйте різкий біль - це може бути ознакою перекруту або розриву кісти, при яких потрібна невідкладна медична допомога та хірургічне лікування.


Регулярні профілактичні огляди у гінеколога 1-2 рази на рік навіть за відсутності скарг - найкращий спосіб вчасно помітити зміни. Бережіть жіноче здоров’я 💚

Види кіст яєчників

Кісти яєчників можуть відрізнятися за структурою, походженням та механізмом формування.

Серед кіст найбільш часто зустрічаються у практиці виділяють такі види:
 

  1. Функціональні кісти – виникають найчастіше на тлі стресу, різких змін у вазі, інтенсивних фізичних навантаженнях та бувають двох видів:
     

  • Фолікулярні кісти формуються, коли домінантний фолікул дозрів, але не розірвався.

  • Кіста жовтого тіла – формуються із жовтого тіла у разі, якщо воно не регресувало природним шляхом, а наповнилося рідиною.
     

  1. Ендометріоїдні кісти (ендометріоми) – формуються при ендометріозі. Це захворювання, при якому тканина подібна до ендометрію з'являється за межами матки. Такі кісти дозволяють вибрати наглядову тактику при розмірах до 4 см, але якщо досягають 4-5 см і більше – вимагають оперативного лікування. На жаль, іншого лікування вони не мають.

  2. Дермоїдні кісти (тератоми) – доброякісні утворення, що утворюються із зародкових клітин ще внутрішньоутробно. Усередині можуть містити жир, фрагменти шкіри, волосся, іноді кісткові чи хрящові структури. Такі кісти ростуть повільно, але самостійно не зникають. Вимагають постійного спостереження гінеколога, а зі збільшенням розміру чи ризику перекруту рекомендовано хірургічне видалення.

  3. Параоваріальні кісти – доброякісні утворення, які формуються не в самому яєчнику, а в придаткових структурах між яєчником і матковою трубою.

  4. Цистаденоми та інші доброякісні епітеліальні пухлини яєчника – мають різне походження і також вимагають спостереження та прийняття рішення про оперативне лікування в індивідуальному порядку.

 

Причини патології

В основі формування кіст яєчників лежать різні причини та механізми. До кожного виду кісти характерний свій шлях розвитку. На їх освіту впливають особливості гормонального фону, супутні захворювання та генетичні фактори.

Симптоми кісти яєчників

🔸 Тягнуті або дискомфортні відчуття внизу живота

🔸 Зміни менструального циклу

🔸 Дискомфорт або біль при статевому акті

🔸 Частіші позиви до сечовипускання або відчуття тиску на кишківник

🔸 Збільшення об'єму живота (рідко, але можливе при кістах великих розмірів)

 

Іноді кіста може розірватися або перекрутитись і в такому випадку можуть бути:

 

🔸 Запаморочення, слабкість, загальне нездужання

🔸 Гострий, різкий біль з температурою

🔸 Нудота, блювання

🔸 Прискорене серцебиття, падіння тиску, непритомність

 

❗️ ВАЖЛИВО ЗНАТИ: Невеликі за розміром кісти можуть довго залишатися непоміченими, оскільки не викликають дискомфорту. Часто їх виявляють випадково під час планового візиту до гінеколога. Саме тому регулярні чек-апи дозволяють вчасно виявити такі зміни в яєчниках та запобігти розвитку ускладнень.

Діагностика захворювання

Діагностика кісти яєчника складається з кількох етапів.

Спершу збирається докладний анамнез, після якого проводиться гінекологічний огляд.

Під час розмови визначається обсяг необхідних досліджень, завдяки яким можна визначити подальшу тактику.

Основні методи діагностики:

Ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого тазу – основний метод діагностики кісти яєчника. Існує два види УЗД органів малого тазу:

 

  • Трансвагінальне – найбільш інформативне, дозволяє візуалізувати кісти, встановити розміри та вид кісти, товщину стінок, структуру вмісту, наявність перегородок.

  • Трансабдомінальне (через передню черевну стінку) - використовується як доповнення, а також у дівчат, які не живуть статевим життям (обов'язково проводиться на добре наповнений сечовий міхур)

 

Лабораторна діагностика (призначається та визначається лікарем)

 

МРТ органів малого тазу – призначають як додаток до УЗД, щоб отримати докладнішу інформацію про вид кісти.

КТ органів малого тазу – застосовують рідше, зазвичай, при підозрах на ускладнення або в рамках онкологічного обстеження.

Діагностична лапароскопія – для уточнення діагнозу у складних випадках дозволяє відразу провести видалення освіти.

Лікування

Підбір методів лікування кісти яєчників залежить від її виду, розмірів, симптомів та репродуктивних планів жінки.


Якщо кіста не викликає скарг та має ознаки доброякісності, то її найчастіше просто спостерігають. За потреби додають медикаментозне лікування або призначають хірургічне видалення.

Медикаментозне лікування

Важливо розуміти, що вже існуючу кісту неможливо «розсмоктати» або зменшити жодними препаратами, оскільки це антинауково, але є певні препарати, які ми все-таки призначаємо:

Гормональна терапія – найчастіше КОК (комбіновані оральні контрацептиви) призначають для стабілізації менструального циклу та профілактики розвитку нових функціональних кіст.

Протизапальна терапія застосовують якщо є скарги на болі, дискомфорт внизу живота.

 

Хірургічне лікування

Показання до видалення кісти хірургічним шляхом:

  • Відсутність регресу кісти протягом кількох місяців

  • Розміри освіти понад 5-10 см

  • Виражені болі чи тиск на сусідні органи

  • Перекрут ніжки кісти

  • Розрив кісти

  • Підозра на пухлинний процес

  • Дермоїдні або ендометріоїдні кісти

Хірургічні методи

Лапароскопія – основний і найбільш щадний метод видалення кісти яєчника. Це малоінвазивна процедура проводиться через невеликі проколи на передній черевній стінці.

Лапаротомія – відкрита порожнинна операція, яка проводиться, якщо лапароскопія неможлива або небезпечна. Наприклад, при дуже великих кістах, вираженому спайковому процесі, підозрі на злоякісне утворення.

Залежно від показань лікар може виконувати:

  • Цистектомію – видалення кісти із збереженням здорової тканини яєчника

  • Резекцію яєчника – видалення кісти разом із частиною тканини яєчника

  • Оваріектомія – видалення всього яєчника (при виражених змінах або високому онкологічному ризику)

  • Аднексектомію – видалення яєчника разом із матковою трубою.
     

При виборі методу лікар обов'язково враховує вік жінки, вид та розмір кісти, ризик розвитку ускладнень та її репродуктивні плани.


Отриманий матеріал обов'язково направляють на гістологічне дослідження.

 

Профілактика

Існують заходи, які дозволяють знизити ризик утворення функціональних кіст. До них відносяться:

✅ Уникнення стресів

✅ Достатній сон

✅ Збалансований раціон

✅ Підтримка ідеального ІМТ (індексу маси тіла)

✅ Гормональна контрацепція за призначенням лікаря допомагає зменшувати ймовірність утворення функціональних кіст

✅ Регулярні гінекологічні огляди, включаючи УЗД органів малого тазу, особливо при нерегулярному циклі чи наявності скарг

✅ Лікування ендометріозу та запальних захворювань

✅ Уникати безконтрольного прийому гормональних препаратів


Милі жінки, не забувайте про профілактичні огляди у лікаря-гінеколога 1-2 рази на рік, навіть за відсутності скарг, це допоможе запобігти розвитку багатьох гінекологічних захворювань.

 

Запишіться на консультацію до Імані Абдуллаївни Сардалової

за телефонами:

 

+38 (073) 558-44-66

+38 (095) 558-44-66

+38 (096) 558-44-66

Питання – відповідь

  1. Чи можна займатися спортом, якщо у мене є кіста яєчника?

 

Помірна фізична активність за відсутності скарг зазвичай безпечна. Але при великих кістах рекомендується уникати статевої активності, різких рухів, стрибків та силових навантажень, які можуть підвищити ризик перекруту чи розриву. Рекомендації щодо рівня фізичної активності залежать від виду та розміру кісти, тому краще узгодити їх із своїм лікарем гінекологом. 


 

  1. Чи можна визначити тип кісти по одному УЗД?


 

Найчастіше так. УЗД дозволяє оцінити структуру освіти та припустити її природу. Але якщо кіста нетипова, то призначають додаткові методи діагностики, такі як МРТ, аналізи на онкомаркери.


 

  1. Чи впливає кіста на менструальний цикл?

 

Так, деякі кісти можуть порушувати цикл. Функціональні кісти здатні викликати його затримку, також можливі рясні або болючі менструації. Ендометріоїдні кісти часто супроводжуються вираженим болем перед- та під час менструації. Якщо цикл нестабільний чи виникають незвичайні симптоми, рекомендується пройти обстеження та з'ясувати причину такого стану.


 

  1. Чи може кіста яєчника перерости у рак?

 

Більшість кіст є доброякісними і не мають схильності до зловживання. Настороженість викликають деякі утворення, особливо важливо не ігнорувати такі утворення у період менопаузи, а також якщо на УЗД з'являються нетипові ознаки або кіста починає швидко зростати. У таких випадках рекомендується пройти додаткове обстеження, щоб унеможливити ризик розвитку пухлини.

 

  1. У мене була функціональна кіста, яку мені лікували крапельницями та свічками, значить, все-таки їх можна лікувати?

 

На жаль, у світових дослідженнях немає переконливих даних про ефективність медикаментозної терапії кіст, є лише симптоматичне лікування (при болях і тд) та хірургічне (для нефункціональних кіст). В інших випадках кісти проходять самі, а лікування, яке проводилося, просто збіглося з періодом самостійного регресу кісти, що дуже часто створює ілюзію ефективності терапії.