Укласти декларацію ОНЛАЙН
Заповнити форму

Автор статті - Султигова Каріна Ігорівна

Лікар – отоларинголог
 

  • Надає медичні послуги дітям та дорослим.
  • Сучасна діагностика та лікування захворювань ЛОР органів
  • Проводить ендоскопічне дослідження ЛОР органів.
     

Запишіться на консультацію до Каріни Ігорівни через контакт-центр.
 

Зміст статті

⚠️ Просимо звернути увагу, що інформація надана у статті має виключно ознайомлювальний характер і не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. З появою симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.

Тонзиліт (ангіна) – це запалення піднебінних мигдаликів понад їх фізіологічну норму, що викликає клінічну симптоматику.

Піднебінні мигдалини (гланди) – це парний орган, який являє собою скупчення лімфоїдної тканини. Мигдалини є частиною нашої імунної системи, виконують роль «фільтра», першими контактують з мікроорганізмами і відповідно на них реагують.

У нормі на слизовій оболонці та в глибині піднебінних мигдаликів присутня нормальна мікрофлора та умовно-патогенна, в природних концентраціях вони не викликають запалення. 

❗️ Як тільки відбувається ріст бактерій, мигдалики починають активно функціонувати, щоб нормалізувати стан. При порушенні балансу мікрофлори, та різкому росту бактерій виникає запалення.

Причини виникнення тонзиліту

  • Бактеріальні
    бета-гемолітичним стрептококом групи А - більшість випадків захворювання, золотистим стафілококом, пневмококи, ентерококи.

     

  • Вірусні
    риновірус, аденовіруси, віруси грипу, коронавірус, вірус парагрипу, вірус Епштейна-Барра, та Коксакі А

     

  • Грибкова мікрофлора

❗️ ВАЖЛИВО ЗНАТИ: джерелом інфекції можуть бути захворювання носа та приносових пазух, каріозні зуби.

За формою течії тонзиліт поділяється: (МКХ - 10 )

  • Гострий тонзиліт – це гостре загальне інфекційне захворювання, проявляється загальними змінами лімфоїдної тканини у вигляді гострого запалення одного або декількох елементів лімфатичного кільця.

  • Хронічний тонзиліт – це тривале , регулярно рецидивуюче запальне захворювання інфекційно-алергічної природи, що проявляється змінами з боку піднебінних мигдаликів.

За класифікацією Солдатова І.Б гострі тонзиліти поділяються:

  • первинні – катаральна, лакунарна, фолікулярна, виразково-плівчаста

  •  вторинні – виникають при гострих інфекціях (дифтерії, скарлатині, кору, черевному тифі, туляремії), при патологіях крові (інфекційному мононуклеозі, агранулоцитозі, лейкозі).

Симптоми

Інкубаційний період триває – 1-2 дні

Катаральна форма характеризується симптомами: сухість, біль в горлі, утруднене ковтання, першіння в горлі, слабкість, головний біль, ломота в м’язах, незначне підвищення температури, в дітей може бути лихоманка.

Катаральна форма закінчується через 3-4 дня у більшості випадків, або через 1-2 доби переходить в лакунарну чи фолікулярну. Ці форми мають більш тяжкий перебіг, значно погіршується загальний стан, температура підвищується до 40 С, збільшуються та стають болючими защелепні та шийні лімфатичні вузли.

Лакунарна ангіна - на почервонілій слизовій оболонці мигдаликів, у ділянці лакун, з’являється білий або жовтий наліт, який легко знімаються, місце не кровоточить.

При фолікулярній ангіні на червоній та набряклій слизовій обох мигдаликів просвічується значна кількість круглих, виступаючих жовтих або жовто-білих крапок - це фолікули мигдаликів що нагноїлися.

Окреме захворювання - виразково-плівчаста ангіна Симановського-Венсана-Плаута – гостре інфекційне захворювання, частіше однобічне, з переважанням у запальному процесі явищ некрозу.

Захворювання спричиняють об’єднання веретеноподібної палички та спірохети – умовно-патогенні мікроорганізми що мешкають у ротовій порожнині. Розвитку сприяє зниження імунітету, перенесені інфекційні хвороби, захворювання крові, авітаміноз, та місцеві фактори каріозні зуби, хвороби ясен, постійне ротове дихання. 

Характеризується появою поверхневих язв на одному піднебінному мигдалику, покритий грязно-зеленим нальотом, який має гнильний запах. Температура тіла нормальна, але інколи може бути високою. На ураження стороні збільшені лімфатичні вузли.

Хронічний тонзиліт

Супутні фактори які призводять до розвитку хронічної форми:

  • передчасно перерване лікування тонзиліту в гострій формі

  • знижений імунітет

  • неконтрольований прийом антибіотиків

  • хронічні патології верхніх дихальних шляхів

  • захворювання ротової порожнини інфекційного характеру

Хронічний тонзиліт характеризується:

🔸 збільшеними мигдаликами
🔸 частим подразнюючим сухим кашлем
🔸 відчуття комка в горлі та першіння
🔸 біль в горлі, що посилюється при ковтанні
🔸 сірий наліт на язику
🔸 неприємний запах з рота
🔸 незначне підвищення температури тіла без видимих причин
🔸 спайки між мигдалинами та піднебінними дужками
🔸 валикоподібне потовщення піднебінних дужок, гіперемія слизової оболонки
🔸 збільшені регіонарні лімфатичні вузли.


Діагноз хронічний тонзиліт формує уявлення про відсутність запалення мигдалин у здорових людей, тому сучасна настанова рекомендує називати - рекурентний тонзиліт. Він виникає у тих пацієнтів, у яких після перенесеного тонзиліту зберігається не тільки постійне запалення, а й відбувається поширення запалення на перитонзилярну тканину.

Сучасні погляди на патологію піднебінних мигдаликів ґрунтуються на таких положеннях:

  • мигдалики постійно перебувають у стані запалення, що є їхнім фізіологічним станом, тому мигдалики не можна визначати як хворі в результаті тільки одного огляду

  • патологію мигдаликів слід розглядати, коли у пацієнта виникає поєднання ознак запалення із симптоматикою (біль у горлі, порушення ковтання, гарячка)

  • не можна розцінювати мигдалики як хворі або інфіковані лише на підставі даних клінічного огляду

  • розмір мигдаликів не має клінічного значення, крім ситуації, коли це перешкоджає диханню або ковтанню.

Класифікація тонзиліту: (Міжнародна класифікація хвороб 11 перегляду МКХ-11)

Гострий тонзиліт – епізод гострої появи відповідних клінічних симптомів і відноситься до вірусних або бактеріальних тонзилітів.

Рецидивуючий тонзиліт – повторна поява гострого тонзиліту через інтервал часу, що характеризується безсимптомним перебігом без скарг, викликаний тим же збудником що і попередній епізод тонзиліту

Рекурентний тонзиліт – повторний випадок запального процесу, викликаного великою кількістю різноманітних бактеріальних збудників. (раніше вважався загостренням хронічної форми)

Діагностика

Діагностика тонзиліту починається зі збору анамнезу та огляду пацієнта. ЛОР-лікар особливо звертає увагу на наявність в анамнезі рецидивів ангін (3-4 рази на рік і більше), паратонзиліта і паратонзилярних абсцесів. 

Лабораторні аналізи:

  • загальний аналіз крові

  • біохімічний аналіз крові (с-реактивний білок)

  • мазок з мигдаликів на флору і чутливість до антибіотиків

  • мазок з мигдаликів і носа на ВL (посів на дифтерійну паличку)

  • серологічне або молекулярно-біологічне дослідження на віруси герпес групи (віруси простого герпесу, цитомегаловірус, вірус Епштейн-Барр)

  • швидкий тест на бета-гемолітичний стрептокок групи А або мікробіологічне дослідження виділень із зіву на Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок групи А), з визначенням чутливості до антибіотиків.

Лікування в домашніх умовах

Дозволяється проходити лікування тонзиліту вдома, після попередньої консультації з лікарем, та легкому перебігу захворювання.

❗️ ВАЖЛИВО: При лікуванні дуже важливо дотримуватися режиму, не переривати прийом препаратів, особливо стосується антибіотиків, навіть в разі покращення самопочуття. Лікувати захворювання і повністю усунути бактерії можна тільки при повному проходженні курсу , який призначив лікар.

⚠️ При неправильному обстеженні та лікуванні гострий тонзиліт може перейти в рецидивуючу та рекурентну форму. Рецидив може відбуватися після мінімального переохолодження, вживання холодних напоїв, зниження імунітету і буде турбувати 2-3 рази на рік якщо не дотримуватись належного лікування.

Стрептококовий тонзиліт має тяжкий перебіг та багато небезпечних ускладнень:

  • гломерулонефрит

  • перикардит

  • ревматизм

  • пневмонія

  • менінгіт

  • паратонзилярний абсцес

  • заглотковий абсцес

  • шийний лімфаденіт

  • отит

  • синусит
     

❗️ Тому дуже важливо правильно виявити причину виникнення тонзиліту та призначити терапію.

Лікування та оперативне втручання

Лікування тонзиліту засноване на трьох основних принципах:

1️⃣ Комплексний підхід 
Лікування спрямоване на усунення не тільки симптомів, але і самих причин захворювання, включає медикаментозну і локальну терапію.

2️⃣ Персональний підхід
Схема лікування підбирається строго індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням віку, ваги і характеру патологічного процесу, наявності супутніх захворювань.

3️⃣ Безперервність
Отримання стійкого ефекту одужання для виключення повторів захворювання і досягнення стабілізації стану хворого.


Лікування вірусного тонзиліту:

  • противірусні препарати (якщо на початкових етапах зупинити реплікацію вірусу, це дозволить скоротити тривалість захворювання)

  • жарознижуючі препарати 

  • антисептичні льодяники, розчини для полоскання горла, та спреї для зменшення болю та запалення

  • рясне тепле пиття (уникати гарячі напої вони посилюють набряк слизової)

  • дієта (виключити гостру, солону, кислу, перчену їжу).


 Лікування бактеріального тонзиліту:

При підтвердженому тонзиліті, є позитивний швидкий тест на стрептокок чи висіяний збудник із горла, є зміни в загальному аналізі крові на користь бактеріально інфекції потрібна обов’язкова антибактеріальна терапія за призначенням лікаря. 

Призначається також симптоматичне лікування: протизапальні препарати для зменшення болю та зниження температури тіла, протиалергічні препарати, місцеві антисептичні засоби (розчини для полоскання, спреї, льодяники).

Хірургічне лікування застосовується у разі неефективності консервативного лікування.

Рішення щодо видалення мигдалин приймає лікар після повного обстеження і відсутності ефекту від лікування, що супроводжується розвитком ускладнень. В цьому випадку мигдалики видаляються як основне джерело інфекції.

Види хірургічних методів видалення мигдаликів:

  • традиційна тонзилектомія

  • електрокоагуляція

  • лазерне видалення мигдалин

  • радіохвильова методика
     

❗️ВАЖЛИВО: враховуючи важливу роль піднебінних мигдаликів для імунітету людини, лікарі максимально пильно ставляться до них і вдаються до видалення тільки у крайніх випадках, після безуспішного проведення 2-3 курсів консервативної терапії.

Профілактика

Гострий тонзиліт можна попередити, якщо дотримуватися правил:
✅ Індивідуальна гігієна

✅ Мінімізувати контакти з хворою людиною

✅ Вчасно проходити медогляди

Зміцнювати імунітет

✅ Вести здоровий спосіб життя

✅ Проводити загартовування

✅ Відвідувати лікаря для своєчасного усунення вогнищ інфекції (карієс, синусит, аденоїдит, риніт, гайморит, бронхіт і т.п.).


Для профілактики загострень рекурентного тонзиліту велике значення має:

✔️ своєчасна санація ротової порожнини, верхніх дихальних шляхів і вуха, відновлення носового дихання

✔️ проведення профілактичного курсу промивання лакун, або процедура вакуумної санації мигдаликів

✔️ застосування фізіотерапевтичних процедур ( фонофорез, лазерна терапія, УВЧ на ділянку мигдаликів).


☎️ Запишіться на прийом до Каріни Ігорівни Султигової
за телефонами:

+38 (073) 558-44-66

+38 (095) 558-44-66

+38 (096) 558-44-66

Запитання - Відповідь

  1. Чи можна видаляти пробки з мигдаликів самостійно?

Самостійно видаляти пробки з мигдаликів не рекомендується, це призводить до травматизації слизової та поширення інфекції. Рекомендовано промивання лакун піднебінних мигдаликів лікарем отоларингологом . Процедура полягає у видаленні з лакун мигдаликів патологічного вмісту та санації лімфоїдної тканини. Промивання усуває неприємні симптоми та забезпечує тривалу ремісію.
 


  1. Коли варто задуматися про видалення мигдаликів? 

Показання до видалення мигдалин:

  • гострий тонзиліт два та більше разів за останній рік

  • наявність паратонзилярних абсцесів в анамнезі

  • незадовільні результати консервативної терапії, коли потріний повторний прийом антибіотиків, промивання мигдалин та фіз. процедури не допомагають досягти стійкої ремісії

  • хропіння, викликане аномальним розростанням лімфоїдної тканини

  • реактивний артрит -хронічна форма запального ураження суглобів

  • ревматизм або хронічне ревматичне ураження серця - це можуть бути серцева недостатність, запалення міокарда, порушення структури і функції клапанів - спровоковані стрептококовою флорою

  • патології нирок (пієлонефрити, постстрептококовий гломерулонефрит або розвиток хронічної ниркової недостатності)


 

  1. У моєї дитини дуже великі мигдалики, що робити?

Якщо мигдалини дуже великі, вони можуть викликати проблеми з ковтанням, диханням, виникнення апное (зупинка дихання) уві сні.

Якомога скоріше потрібно звернутись до ЛОР лікаря, він назначить обстеження, щоб виявити причину збільшення, пройти медикаментозне лікування. При відсутності позитивної динаміки від лікування, хірургічне втручання - видалення мигдаликів!
 


4. Як довго триває тонзиліт?

Тривалість гострого епізоду, вірусного походження - становить 3-5 днів.
Епізод бактеріальної інфекції, без лікування, може тривати до 10-14 днів
Повторні випадки у разі рекурентного (хронічного) тонзиліту можуть тривожити по кілька разів на рік.