Укласти декларацію ОНЛАЙН
Заповнити форму

Автор статті - Пригункова Анна Валеріївна

  • Практичний психолог

  • Психологічний супровід дітей від 3 років, підлітків та дорослих

  • Професійний стаж більше 6 років

  • Досвід діагностичної, консультативної та корекційної роботи з особистісною, емоційно-вольовою та пізнавальною сферами

  • Проведення діагностичного обстеження дітей з затримкою психічного розвитку, зокрема, із затримкою мовлення, поведінкових особливостей (РАС, РДУГ)  та робота з родинами, в яких є діти з особливими освітніми потребами

  • Діагностика рівня готовності дітей до вступу в школу, адаптації до навчального закладу та мотивації до навчання

  • Допомога в налагодженні взаємодії в дитячо-батьківських і партнерських стосунках
     

«У своїй практиці застосовую науково обґрунтовані методи, кпт-техніки, арт-терапевтичні техніки та інші методики, які підбираються індивідуально».

Запишіться на консультацію до Анни Валеріївни Пригункової через контакт-центр

Зміст статті

⚠️ Просимо звернути увагу, що інформація надана у статті базується на наукових даних, доказових методів у психології, перевірених практичною діяльністю наших фахівців. Пам’ятайте: кожен випадок індивідуальний. Якщо у вас є сумніви або ви помічаєте тривожні симптоми, рекомендуємо звернутися за консультацією до фахівця.
AI-огляд статті

РДУГ у дітей: ключові тези статті

Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю у дітей — це не погане виховання і не «складний характер», а нейророзвитковий стан зі стійкими проявами неуважності, гіперактивності та імпульсивності. РДУГ у дітей важливо оцінювати за поведінкою вдома, у школі, у грі та в спілкуванні, тому що окремий епізод неслухняності не підтверджує діагноз і не показує повної картини.

РДУГ у дітей Неуважність Гіперактивність Імпульсивність Рутина і школа Допомога психолога

РДУГ — нейророзвиткова особливість

РДУГ у дітей пов’язаний з особливостями розвитку самоконтролю, планування, уваги та емоційної регуляції. Тому дитині з РДУГ потрібна не жорсткість, а зрозуміла структура, спокійний дорослий і послідовна підтримка.

Симптоми мають повторюватися

РДУГ у дітей оцінюють за стійкими проявами в кількох сферах життя, а не за одним складним днем. Для первинного спостереження корисно фіксувати ситуації, час, тригери та реакцію дитини хоча б протягом 2–3 тижнів.

Підтримка працює краще за покарання

РДУГ у дітей легше коригувати через короткі інструкції, візуальний розклад, рух, похвалу за конкретні дії та співпрацю батьків зі школою. Покарання і постійна критика часто посилюють тривогу, протест і відчуття неуспішності.

Що таке РДУГ у дітей

РДУГ у дітей — це хронічний нейророзвитковий стан, за якого дитині важко утримувати увагу, контролювати імпульси та регулювати рухову активність. РДУГ у дітей зазвичай проявляється не в одній ситуації, а в різних умовах: удома, у школі, на заняттях, у грі та в спілкуванні з однолітками.

РДУГ у дітей не означає відсутність здібностей або мотивації. Міжнародні дослідження оцінюють поширеність РДУГ серед дітей приблизно у 5–7%, тому ключовий висновок для батьків — не списувати стійкі труднощі на «лінь» або «невихованість», а вчасно обговорити поведінку дитини зі спеціалістом.

Які ознаки РДУГ у дітей батьки помічають найчастіше

РДУГ у дітей найчастіше помітний через неуважність, надмірну рухливість та імпульсивні реакції. Дитині з РДУГ може бути важко дослухати інструкцію, завершити розпочату справу, дочекатися черги, спокійно сидіти на уроці або переключитися з гри на сон.

РДУГ у дітей також може проявлятися менш очевидно: емоційною вразливістю, швидкими спалахами роздратування, труднощами з відчуттям часу, тривожністю та зниженою самооцінкою. Практичний висновок — батькам важливо дивитися не лише на активність дитини, а й на внутрішнє напруження, частоту зауважень і реакцію дитини на невдачі.

Чому дитина з РДУГ не може «просто заспокоїтися»

Дитина з РДУГ не може «просто заспокоїтися» на вимогу, тому що РДУГ у дітей пов’язаний з особливостями роботи систем самоконтролю, планування та керування емоціями. Коли дорослий вимагає миттєвої зібраності, дитина може хотіти виконати прохання, але не встигати зупинити імпульс.

РДУГ у дітей краще сприймати як труднощі регуляції, а не як свідомий опір. Робочий підхід для дому — одна коротка інструкція за раз, спокійний тон, передбачувана послідовність дій і пауза перед реакцією: «зупинись — подумай — дій».

Як батькам допомагати дитині з РДУГ удома

Дитині з РДУГ удома допомагає стабільна рутина, тому що РДУГ у дітей часто порушує відчуття часу та послідовності дій. Візуальний розклад, таймери, чек-листи ранкових і вечірніх справ, прибрані подразники та короткі нагадування зменшують хаос і підвищують імовірність виконання завдань.

РДУГ у дітей потребує не загальних фраз, а конкретних правил і підкріплення. Замість «поводься нормально» ефективніше сказати «поклади книгу на полицю», а після виконання відзначити дію: «мені сподобалося, як ти спокійно дочекався черги».

Як школа може підтримати дитину з РДУГ

РДУГ у дітей у школі часто проявляється труднощами з правилами, увагою на уроці, послідовністю інструкцій і взаємодією з однолітками. Учителю важливо розуміти, що дитина з РДУГ може знати матеріал, але не завжди здатна показати результат у звичному темпі та форматі.

РДУГ у дітей у навчальному процесі потребує простих адаптацій: місце ближче до вчителя і далі від вікон, покрокові інструкції, візуальні підказки, таймери, короткі рухові паузи та позитивний зворотний зв’язок. Головний висновок — батьки й учителі мають обмінюватися спостереженнями та підтримувати однакові правила вдома і в школі.

Коли потрібно звернутися до спеціаліста при підозрі на РДУГ

При підозрі на РДУГ у дітей варто звернутися до дитячого психолога, психотерапевта, невролога або психіатра, якщо труднощі з увагою, поведінкою, імпульсивністю чи саморегуляцією повторюються і заважають навчанню, спілкуванню або сімейному життю. РДУГ у дітей не можна підтверджувати тільки за онлайн-тестом або одиничним описом поведінки.

РДУГ у дітей потребує комплексної оцінки: спостережень батьків, зворотного зв’язку від учителя, аналізу емоційного стану, навчальних труднощів і сімейної ситуації. Практичний висновок — що раніше сім’я отримує зрозумілий план підтримки, то легше дитині розвивати саморегуляцію, самооцінку та сильні сторони.

Важливо: цей AI-огляд статті про РДУГ у дітей не замінює консультацію лікаря, психолога, психотерапевта, невролога або психіатра. РДУГ у дітей оцінюється індивідуально, а план допомоги залежить від віку дитини, вираженості симптомів, шкільного навантаження, емоційного стану та сімейного контексту.
Записатися на прийом

Для оцінки поведінки дитини та підбору підтримки зверніться до спеціаліста «Амбулаторії сімейного лікаря».

Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю – РДУГ (СДУГ або ADHD) – є хронічним неврологічним станом, що характеризується стійкими симптомами неуважності, гіперактивності та імпульсивності, які спостерігаються в кількох сферах життя (у школі, вдома, у грі) і починаються до 12 років. (Згідно з DSM-5)

За результатами міжнародних досліджень, середня поширеність РДУГ серед дітей становить близько 5-7 %  (Faraone et al., 2021; Sayal et al., 2018). В Україні офіційна статистика поки відсутня, однак експерти припускають, що показники не відрізняються від світових.

Тема важлива, бо батьки, вихователі й учителі часто не розуміють природу імпульсивної, непосидючої поведінки дитини: сприймають дитину як «ледачу», «невиховану» або «з характером».

❗️ВАЖЛИВО ЗНАТИ: Насправді, діти з РДУГ мають високий потенціал, але потребують іншого підходу – більше структури розпорядку дня, прийняття і підтримки.

Батьки зазвичай знають про неуважність та надмірну рухливість своєї дитини, але в тіні залишаються інші особливості: емоційна вразливість, труднощі з часом, низька самооцінка. Про них і поговоримо далі.

Психоемоційний фон дитини з РДУГ

У дітей з РДУГ проявляється підвищена чутливість і нестійкість психоемоційного стану, що проявляється через інтенсивніші внутрішні переживання. Через особливості нейрологічного розвитку емоційні реакції виникають імпульсивно, різко та часто охоплюють дитину повністю, створюючи відчуття внутрішнього напруження.

Одним із найпоширеніших проявів є фрустрація – психологічний стан сильного роздратування та напруження, який виникає, коли бажання або потреби не можуть бути задоволені. Внутрішнє відчуття розчарування швидко наростає, переходячи у гнів або смуток. Такі реакції не є проявом примхливості — це наслідок того, що системи емоційної регуляції дозрівають повільніше.

Також характерними є епізоди емоційної імпульсивності: почуття «вибухають» без попередження, оскільки дитині складно зупинити внутрішній імпульс на рівні переживання. Це створює враження швидких перепадів настрою.

Багато дітей із РДУГ відчувають тривогу та постійне внутрішнє «бурління». Відчуття дитини, що вона може не відповідати очікуванням дорослих, може не впоратися з будь-яким завданням – підсилює її внутрішню напругу.

Тривалі труднощі у навчанні, у взаємодії з іншими людьми можуть формувати занижену самооцінку. Через часті зауваження чи невдачі дитина починає сприймати власні труднощі як особисту «недостатність», хоча насправді це особливість її психоемоційного розвитку.

Діти з РДУГ потребують розуміння, делікатної підтримки та стабільного середовища, яке допоможе дитині навчитися регулювати свій внутрішній стан та відчувати власну спроможність.

Чому діти не можуть «просто заспокоїтись»

У дітей із РДУГ повільніше дозрівають лобні долі кори головного мозку – зона, яка відповідає за планування, самоконтроль, оцінку наслідків та управління емоціями. Через це дитині складно утримувати увагу, завершувати розпочате, регулювати свою поведінку, навіть якщо вона цього дуже хоче.  Це не впертість, а особливість розвитку й функціонування головного мозку.

Пастка батьківського нерозуміння

Дитина з РДУГ важко сприймає критику, догани і покарання. Вона починає протестувати, поводитися ще гірше. На агресію відповідає агресією. Тому батькам краще не використовувати прямі заборони і накази. 

Наприклад:
❌ Не можна: «Ні, я сказав/ла більше ніяких ігор! Швидко прибирати іграшки - і в ліжко!».
✅ Необхідно: «Ми зараз приберемо іграшки і підемо спати». 

Поради для батьків

✅ Стабілізуйте власний стан.
Спокійний дорослий – найкращий ресурс для дитини.

✅ Формулюйте короткі, конкретні інструкції.
Замість довгих пояснень - одна чітка дія: «Одягни, будь ласка, куртку», «Будь ласка, поклади книжку на полицю».

✅ Давайте одну задачу за раз.
Це знижує когнітивне навантаження, допомагає дитині краще зосередитися і підвищує ймовірність виконання завдання.

✅ Допомагайте дитині в розпізнані емоцій.
Називайте емоції дитини: «Я бачу, що ти розсердився» – це навчає розпізнавати почуття. 

✅ Визнавайте та приймайте почуття дитини.
Навіть якщо поведінка дитини неприйнятна – її почуття реальні. Покажіть, що розумієте її, наприклад: «Я розумію, що ти справді засмутився. Часом люди можуть так почуватися».

✅ Хваліть за конкретні дії.
«Мені сподобалось, як ти спокійно дочекався черги».

✅ Використовуйте принцип «один крок за раз»
Великі завдання розбивайте на малі етапи.


Допомога дитині

✅ Навчайте саморегуляції.
Вправа «СТОП»: Зупинись - Подумай - Дій. Дихання, наприклад, «3 вдихи -3 видихи», щоб знизити напруження.

✅ Організуйте простір.
Використовуйте візуалізовані правила, кольорові мітки, списки справ.

✅ Залучайте рух.
Активні ігри, спорт, прогулянки допомагають розрядити надлишок енергії.

Рутина, яка допомагає

Дітям із РДУГ важко планувати день, бо їм складно відчувати час і утримувати послідовність дій.

Розпорядок дня створює передбачуваність і дає відчуття безпеки.


Підказки в організації дня дитини:

  • створіть візуальний розклад із піктограм

  • використовуйте таймери або нагадування

  • прибирайте подразники під час виконання завдань (телефон, телевізор)

  • нагадуйте коротко і доброзичливо

  • підкріплюйте позитив — навіть маленькі успіхи важливі.

Школа – випробування для всіх

Типові труднощі  

Дитині з РДУГ може бути складно:

🔺 дотримуватись правил і послідовності інструкцій

🔺 залишатися уважною на уроці

🔺 взаємодіяти з однолітками

🔺 отримувати оцінки, що відповідають її здібностям.


Якщо вчитель не розуміє

Часто педагог може сприймати таку поведінку як «ледарство» чи «нахабство», що призводить до непорозуміння та посилює стрес у дитини. Щоб уникнути цього, вчителю корисно мати базові знання про природу та нейрофізіологічні причини гіперактивності, а також розуміти, як саме проявляються особливості поведінки при РДУГ. Це допомагає мати більш реалістичні очікування та вибудувати підтримуючу взаємодію з учнем.

Важливо також створювати в класі атмосферу невимушеності та психологічної безпеки, де дитина може проявлятися відповідно до своїх можливостей і не боятися помилок чи зауважень.


Поведінкові стратегії вчителя на уроці, які можуть допомогти:

  • Місце за партою для учня з РДУГ краще обрати подалі від вікон та дверей. Добре, якщо це місце буде ближче до вчителя.

  • Використовуйте фізкультхвилинки під час уроку.

  • Створюйте індивідуальний план для учня з РДУГ.

  • Використовуйте наочні матеріали, чіткі покрокові інструкції, таймери та сигнали.

  • Знайдіть сильні сторони такого учня та частіше їх відмічайте.

  • Частіше викликайте до дошки або давайте незначні завдання, наприклад, допомогти зібрати щоденники.

  • Надавайте позитивну емоційну підтримку.

 

Партнерство «батьки + вчителі»

Ключ до успіху – це співпраця. Батькам варто передати вчителеві письмову інформацію про ті навчальні труднощі, з якими стикається їхня дитина з РДУГ. Це допоможе педагогу краще зрозуміти потреби учня та врахувати їх у навчальному процесі. Батьки і педагоги можуть разом планувати завдання, обмінюватися спостереженнями, підтримувати однакові правила. Таке обговорення буде корисним для домашнього та шкільного навчання дитини. 

Поширені хибні уявлення про РДУГ

      

Міф

Реальність

 «Це просто невихованість»

РДУГ - це нейропсихологічний розлад, пов’язаний з особливостями розвитку мозку.

 «Пройде з віком»

Симптоми можуть змінюватися, але базові особливості зберігаються в дорослому житті.

 «Треба більше строгості»

Послідовність і правила важливі, але суворість, нетерпіння дорослого лише погіршує стан дитини й підсилює тривогу.

Що можуть зробити батьки вже сьогодні

Пошук і володіння інформацією: важливе завдання  батьків – володіти достовірною інформацію про РДУГ. Це допоможе знайти ефективні підходи до виховання й підтримки дитини, краще зрозуміти її поведінку та потреби.

Звернення до фахівця: якщо ви помічаєте в поведінці своєї дитини ознаки РДУГ, зверніться до дитячого психолога, психотерапевта, невролога або психіатра. Лише спеціаліст може надати достовірну інформацію про те, що відбувається з дитиною. 

Спілкуватися як з партнером: батькам потрібно вчитися будувати стосунки з дитиною на взаєморозумінні. Намагатися емоційно підтримувати дитину у всіх спробах конструктивної, позитивної поведінки. 

Вчити емоційній грамотності: допомогти дитині розуміти й називати власні емоції. Це можна робити через ігри, читання історій, спільний перегляд мультфільмів, з подальшим обговоренням. 

Розвивати таланти та позитивні сторони дитини. Ваші діти можуть бути винахідливими, творчими, мати великий запас енергії та цікавість до світу. Намагайтеся розвивати позитивні якості та враховуйте на вподобання й хобі вашої дитини.

Співпрацювати з вчителями вашої дитини. Переконайтеся, що вчителі знайомі із сучасними методами допомоги дітям із РДУГ або готові дізнатися більше інформації про РДУГ. Так вам буде легше налагодити з ними комунікацію та співпрацю. 

Піклуватися про себе. Батькам важливо дбати про своє здоров’я та дозволяти собі відпочинок. Не відмовлятися від своїх мрій та планів. Не замикайтеся від стосунків із іншими членами родини, друзів. Пам’ятайте, що належна підтримка та виховання дитини залежать і від вашого емоційного й фізичного стану.

Часті запитання

  1. Чи потрібні медикаменти при РДУГ?

У деяких випадках лікар може призначити медикаменти. Медикаментозна терапія поєднується з психологічною допомогою та педагогічною підтримкою.

  1. Яке майбутнє очікує мою дитину з РДУГ?

Діти з РДУГ, як і взагалі діти, можуть досягати різних життєвих цілей - як особистих, так і професійних. Важливою умовою є - підтримка, розуміння, прийняття та якісний супровід дітей дорослими. Люди з РДУГ часто мають високу креативність, швидке мислення, гнучкість, енергійність, здатність до гіперфокусу, що, в свою чергу, дає можливість реалізовувати свій власний потенціал на повну.

  1. Чи всім дітям з РДУГ потрібна інклюзивна освіта?

Ні. Потреба в інклюзивній освіті визначається індивідуально. Частина дітей з РДУГ успішно навчається у звичайних класах за умови адаптації до навчального процесу, підтримки вчителів і співпраці з батьками. Інклюзивна форма освіти рекомендована тоді, коли труднощі з увагою, поведінкою або саморегуляцією суттєво впливають на навчання та соціальну взаємодію дитини.

  1. Чи піддається РДУГ лікуванню?

Так. РДУГ піддається корекції і, при комплексному підході, симптоми можуть значно зменшуватися, а якість життя - покращуватися. Лікування не «усуває» РДУГ повністю, але дозволяє дитині краще керувати увагою, емоціями та поведінкою.

Найефективніший підхід включає кілька складових:

  • Поведінкова терапія - допомагає дитині навчитися регулювати імпульси, керувати емоціями й формувати навички організації.

  • Психоедукація для батьків і вчителів – розуміння особливостей РДУГ значно зменшує стрес і непорозуміння.

  • Адаптація в навчальному закладі – короткі інструкції, чітка структура занять, можливість рухових пауз.

  • Медикаментозна терапія (за призначенням лікаря) - може покращити концентрацію, зменшити гіперактивність і підвищити здатність до самоконтролю.

  • Підтримка позитивної самооцінки - важлива частина корекції, оскільки у дітей з РДУГ часто формується низька самооцінка.
     

  1. Як підтримувати самооцінку дитини з РДУГ?

У дитини з РДУГ самооцінка часто знижується через постійні зауваження й порівняння з іншими. Щоб її підтримати, важливо щодня підкреслювати сильні сторони дитини - допитливість, енергійність, здатність швидко мислити.

Хваліть за конкретні зусилля, навіть дрібні: «Ти зміг дослухати до кінця, молодець».

Поступово таке ставлення формує внутрішню опору й віру у власні сили.

❗️ВАЖЛИВО ЗНАТИ:  Ключовими умовами для успішного розвитку і адаптації дитини з РДУГ є раннє виявлення, послідовний супровід і співпраця між батьками, педагогами та фахівцями. За цього підходу дитина отримує можливість рости щасливою і проявляти свої сильні сторони.

Висновок

❗️ВАЖЛИВО: Дитині з РДУГ потрібні чуйні, уважні й готові до співпраці батьки. Найкраща підтримка – це розуміння, прийняття і спільна дія. Якщо поруч із дитиною є дорослі, які вірять у неї, вона навчиться справлятися зі своїми труднощами і розкривати свої сильні сторони.

❗️ Важливо пам’ятати: спочатку дорослі мають змінити свою поведінку, а не дитину. Щоденні маленькі кроки – похвала, структуровані завдання, прості правила, спільне обговорення емоцій – поступово формують у дитини навички саморегуляції, планування та організації. Разом із підтримкою батьків, педагогів і фахівців дитина з РДУГ може адаптуватися, реалізовувати свої таланти та досягати успіху, використовуючи власні ресурси і енергію.



☎️ Запишіться на консультацію до психолога Анни Валеріївни Пригункової
за телефонами:

+38 (073) 558-44-66

+38 (095) 558-44-66

+38 (096) 558-44-66

Ресурси для батьків

Книги: 

  • Росс Ґрін «Вибухова дитина»

  • Едвард Халловелл «Відволікання»

  • Євгеній Суковський «Гіперактивний розлад з дефіцитом уваги у дітей: порадник для батьків»

  • Ірина Сухіна «Гіперактивна дитина».


Інструменти:

  • чек-листи

  • візуальні розклади

  • мобільні додатки для організації часу

  • системи жетонів.


Чек-лист для батьків дітей з РДУГ

  • Практики емоційної підтримки

  • Називати емоції дитини: «Я бачу, що ти засмутився».

  • Використовувати техніку глибокого дихання (3 вдихи – 3 видихи).

  • Пропонувати паузу «Стоп» замість миттєвої реакції.

  • Валідизація почуттів: визнайте емоцію, але задайте межі для поведінки. Поясніть дитині, що її почуття зрозумілі й важливі («Я бачу, що тобі дуже прикро/ти розсердився»), але водночас наголосіть, яка поведінка є прийнятною («Ти можеш сердитися, але не можна бити інших»).


Рутина і організація

Використовуйте чек-листи для повсякденних рутин (ранкових і вечірніх). Створіть прості та наочні списки дій, які дитина виконуватиме щодня. Це допомагає зменшити хаос, підтримує організованість і дає відчуття передбачуваності.

Приклади чек-листів:

  • Ранковий чек-лист (прокинутися, почистити зуби, вмитися, одягнутися, поснідати, зібрати рюкзак).

  • Вечірній чек-лист (приготувати одяг на завтра, зібрати рюкзак, зробити домашні завдання (підпункти), час для відпочинку, гігієнічні процедури, лягти спати).

  • Встановлювати нагадування (таймери, сигнал будильника).


Позитивне підкріплення

  • Хвалити за конкретні дії: «Мені подобається, що ти склав іграшки на місце».

  • Надавати маленькі нагороди (стікери, жетони, спільний час).

  • Фокусуватися на досягненнях, а не на невдачах.


Співпраця зі школою

  • Регулярно спілкуватися з вчителем щодо труднощів і прогресу.

  • Домовитися про короткі інструкції та нагадування у класі.

  • Підтримувати однакові правила вдома і в школі.