Укласти декларацію ОНЛАЙН
Заповнити форму

Автор статті - Друзь Вікторія Миколаївна

  • Лікар – терапевт, Ендокринолог

  • Медичний супровід дорослих пацієнтів

  • Діагностика і лікування захворювань: щитоподібної залози (гіпертиреоз, гіпотиреоз, новоутворення); предіабет та цукровий діабет, підбір оптимальної терапії для зниження рівня цукру в крові; ожиріння та інші.

  • Зверніться до ендокринолога, якщо відчуваєте: раптове збільшення або зменшення маси тіла, дратівливість, швидка стомлюваність, випадіння волосся, підвищена пітливість, надмірна сонливість або надмірна збудливість, безсоння, «ком» у горлі під час ковтання слини, тощо.

 

Запишіться на консультацію до Вікторії Миколаївни через контакт-центр.

Зміст статті

⚠️ Просимо звернути увагу, що інформація надана у статті має виключно ознайомлювальний характер і не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. З появою симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.

Що таке щитоподібна залоза

Щитоподібна залоза (щитовидна залоза) – одна з найбільших ендокринних залоз, яка розміщується на передній поверхні шиї, складається з правої та лівої часток, що з'єднані між собою перешийком.
 

Маса залози у немовляти 1-2 г, у дорослої людини 25-30 г. Найбільшу масу щитоподібна залоза має в період статевої зрілості, а після 50-річного віку вона поступово зменшується. 

Будова щитовидної залози та її функції

Структурно-функціональною одиницею щитоподібної залози є фолікул. Його стінка має один шар епітеліальних клітин – тиреоцитів, а у просвіті міститься колоїд. 

Епітеліальні клітини представлені 3 типами:
 

  • Тип А - активні фолікулярні клітини, що вистилають фолікул і беруть участь у метаболізмі йоду і синтезі тиреоїдних гормонів.
  • Тип В - малодиференційовані (камбіальні) клітини, що служать попередниками при утворенні А-клітин.
  • Тип С - парафолікулярні клітини, розташовані між фолікулярними клітинами, беруть участь в синтезі кальцитоніну.



Щитоподібна залоза секретує три основних гормони:

✔️ Трийодтиронін (Т3)

✔️ Тироксин (Т4)

✔️ Кальцитонін

 

❗️ ВАЖЛИВО: Основними компонентами, необхідними для утворення гормонів — є йод і амінокислота тирозин. 

Йод надходить в організм з їжею та водою. У крові сполуки йоду утворюють йодиди калію і натрію, які проникають в епітелій фолікулів залози. У клітинах фолікулів іони йоду перетворюються на атомарний йод під дією пероксидази і приєднуються до тиреоглобуліну або тирозину. 

Йодований тирозин не має гормональної активності і є субстратом для утворення тиреоїдних гормонів Т3, Т4 (результат з'єднання двох йодованих форм тирозину).

Кальцитонін безпосередньо впливає на метаболізм фосфору та кальцію, перешкоджає резорбції кісток.

Регуляція синтезу і секреції тиреоїдних гормонів здійснюється через гіпоталамо-гіпофізарну систему. 

Тиреоліберин – основний гормон гіпоталамуса, який постійно вивільняється та викликає секрецію гіпофізом тиреотропіну (ТТГ). Гальмує цей процес соматостатин (гормон гіпоталамусу).

ТТГ стимулює синтез і секрецію тиреоїдних гормонів. При цьому відбувається захоплення йодиду щитоподібною залозою, синтез тиреоглобуліну, гідроліз молекул тиреоглобуліну, що знаходились у фолікулах, секреція Т4 і Т3 у кров. 

 

Найпоширеніші захворювання

За останні 20 років поширеність патології щитовидної залози (ЩЗ) виросла більше ніж у 2,5 рази. Під спостереженням ендокринологів в Україні перебуває 4,7 млн пацієнтів з патологією ЩЗ і це лише офіційна статистика.

Захворювання щитоподібної залози поділяються на:


🔸 Захворювання зі зміною її розмірів без зміни функції
      Тобто з появою зобу (збільшення розмірів залози)

🔸 Зі зміною функції щитоподібної залози
      Гіперфункцією   (тиреотоксикоз)
🔸 Недостатністю функції (гіпотиреоз)
🔸 Запалення (тиреоїдит),
🔸 Злоякісні новоутворення.

Тиреотоксикоз – це синдром, обумовлений тривалим підвищенням вмісту Т4 і Т3 у крові і тканинах із характерними клінічними проявами.

До захворювань, що супроводжуються тиреотоксикозом відносять – дифузно-токсичний зоб, токсичну аденому, токсичний багатовузловий зоб, а також більш рідкісні форми гіпертиреозу – продукція тиреоїдних гормонів ектопованої в яєчник ЩЗ, фолікулярний рак щитоподібної залози, гормонально-активні аденоми гіпофіза, підгострий тиреоїдит, кордароніндукований тиреотоксикоз; гіпертиреоз, що розвивається на тлі прийому йоду, який містять фармакологічні та контрастні речовини, полівітаміни.


Гіпотиреоз – це клінічний синдром, зумовлений тривалим стійким дефіцитом гормонів щитоподібної залози в організмі. Патогенетично гіпотиреоз може бути первинним (ураження на рівні щитоподібної залози); вторинним – трапляється значно рідше, пов’язаний з патологією гіпоталамо-гіпофізарної ділянки; досить рідко трапляється тканинний або периферичний гіпотиреоз, зумовлений резистентністю тканин до тиреоїдних гормонів або порушення транспорту, метаболізму і дії тиреоїдних гормонів. Окремо виділяють вроджені форми гіпотиреозу.

 

Тиреоїдити – різноманітні за етіологією та патогенезом запальні захворювання щитовидної залози. Класифікують на гострі (гнійний, негнійний); підгострий тиреоїдит (вірусної етіології); хронічні тиреоїдити – аутоімунний, інвазивний, післяпологовий, хронічні специфічні тиреоїдити.
 

Злоякісні новоутворення вважаються відносно рідкими, найчастіше діагностуються у людей 45-60 років (у жінок в 2-3 рази частіше, ніж у чоловіків), але можуть виникнути в будь-якому віці.

Як виявляються патології

Гормони щитоподібної залози:

✅ потрібні для нормального росту і розвитку

✅ впливають на частоту серцевих скорочень

✅ впливають на моторику кишківника
✅ впливають на виведення води нирками
✅ регулюють енерговитрати та масу тіла
✅ впливають на нашу концентрацію
✅ відповідають за лібідо (але не тільки вони відповідальні).

 

❗️ Тому, якщо гормонів багато, то ми неспокійні, легко дратуємося, бурхливо реагуємо, відчуваємо постійно прискорене серцебиття, підвищену пітливість, збільшення апетиту, іноді схуднення.
 

❗️ Якщо ж гормонів недостатньо – постійна нестача енергії, відчуття втоми та сонливість, набір ваги (в основному за рахунок набряків, не більше 5-7 кг; проходить після компенсації гіпотиреозу).

Також може бути випадіння волосся, набряки, сухість шкіри.

Оскільки ці симптоми не 100% специфічні для патології щитоподібної залози, наявність одного, або декількох з них не підтверджує і не виключає патологію щитоподібної залози.

В той же час, враховуючи високу поширеність захворювань ЩЗ, важливого значення набуває їх своєчасна і повноцінна діагностика.

 

Діагностика захворювань щитовидної залози

На сьогодні оцінка функціонального статусу щитовидної залози включає низку методів - клінічних, лабораторних та інструментальних (ультразвукових, радіологічних, патоморфологічних). 

Лікар завжди починаємо з огляду щитоподібної залози та прояснення скарг. При огляді і пальпації лікар-ендокринолог може визначити розташування залози, її розміри, форму, симетричність, стан поверхні, ступінь рухливості при ковтанні.

Лабораторні методи дослідження поділяють на:
 

  • Маркери функціонального стану:
    ТТГ, Т4 вільний та загальний, Т3 вільний та загальний

  • Маркери аутоімунної патології:
    антитіла до тиреоглобуліну (АТ-ТГ), антитіла до тиреопероксидази (АТ-ТПО), антитіла до рецепторів тиреотропного гормону (АТ-ТТГ)

  • Маркери онкологічної патології – тиреоглобулін та кальцитонін.

 

Для оцінки стану щитоподібної залози самостійно можна здати ТТГ (це не гормон щитоподібної залози, а гормон гіпофізу, від його кількості залоза збільшує або зменшує продукцію своїх гормонів).

Скринінгово ТТГ рекомендується визначати не тільки у вагітних і новонароджених, але і у дорослих віком старше від 35 (жінки) і 50-років (чоловіки) з інтервалом у 5 років. 

❗️ Основним інструментальним методом дослідження ЩЗ є ультразвукове дослідження.

Завдяки УЗД щитоподібної залози можна оцінити розміри залози, роздивитись її структуру, встановити наявність вузлів і кістозного ураження.
У світовій клінічній практиці для ультразвукової класифікації вузлової патології щитоподібної залози та оцінки ризику злоякісності застосовується значна кількість спеціально розроблених класифікаційних систем і шкал, які представляють єдину концепцію ультразвукової диференціальної діагностики вузлової патології ЩЗ для визначення подальшої тактики. 

При наявності вузлів лікар-ендокринолог може скерувати на пункцію – тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію (ТАПБ). ТАПБ допомагає діагностувати злоякісну пухлину та вчасно провести оперативне втручання, є безпечним методом дослідження та проводиться і у вагітних .

Як відбувається лікування захворювань пов'язаних із щитовидкою?

Медикаментозне лікування спрямовано на корекцію гормональних порушень. Лікар підбирає тактику лікування в залежності від віку, маси тіла пацієнта / пацієнтки, наявності вагітності, етіології гіпотиреозу, наявності супутніх захворювань серцево-судинної системи.

❗️ ПАМ'ЯТАЄТЕ: САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я.

Хірургічне лікування вирішується індивідуально, іноді є єдиним методом лікування. Для вузлових утворень також можуть бути використані малоінвазивні втручання (черезшкірна склеротерапія, лазерна або радіочастотна абляція вузлів).

Профілактика

Серед можливих причин розвитку тиреоїдних патологій можна в першу чергу виділити погане екологічне оточення, паління, дефіцит йоду в раціоні харчування, а також генетичні порушення. Найменше, що можна зробити – використання йодованої солі в їжу та відмовитись від шкідливих звичок. 

Обов’язково не забувайте про профілактичні обстеження щитоподібної залози, навіть якщо немає скарг:

✅ у віці 25-50 років – 1 раз в 2 роки

✅ після 50 років – кожен рік

📌 CHECK-UP скринінг стану щитовидної залози за спеціальною пропозицією в «Амбулаторії сімейного лікаря».


 

☎️ Запишіться на консультацію до лікаря - ендокринолога Вікторії Миколаївни Друзь за телефонами:

+38 (073) 558-44-66

+38 (095) 558-44-66

+38 (096) 558-44-66

Питання - відповідь

1) Турбує відчуття «кому в горлі» чи може бути причина в ЩЗ?
 

Так, якщо вона значно збільшена в розмірах і стискає поруч розташовані органи, якщо ж на УЗД немає збільшення об’єму ЩЗ , то треба шукати інші можливі причини (це і підвищена тривожність на фоні хронічного стресу, і патологія зі сторони ЛОР-органів, і часта печія )


2) Чи відрізняються норми ТТГ у вагітних, якщо до вагітності ніякої патології ШЗ не було?

Ні.

Не потрібно знижувати ТТГ до 2.5 мкОд/мл у вагітних, після багатьох досліджень не відмітили позитивного впливу на перебіг вагітності або розумові здібності дитини.
 


3) Що робити, якщо вперше виявлене підвищення ТТГ вище 4 мкОд/мл при нормальних показниках Т4 та Т3 вільних, АТПО в межах норми та без змін на УЗД щитоподібної залози ?

Вперше виявлене підвищення тільки ТТГ потребує динамічного спостереження ( якщо УЗД ЩЗ, АТПО , Т3 та Т4 в межах норми)