Укласти декларацію ОНЛАЙН
Заповнити форму

Автор статті - Борисенко Катерина Геннадіївна

  • Логопед, дефектолог

  • Логопедичний супровід дітей від 2 до 12 років

  • Запуск та розвиток мовлення дитини

  • Проведення діагностики мовних порушень, визначення виду порушення, корекція та розвиток мовлення при порушеннях

  • Допомога дітям навчитися чітко, правильно та впевнено говорити

  • Рекомендації та поради батькам щодо домашнього супроводу розвитку та корекції мовлення дитини.


«Що визначає мою ефективність в діяльності: любов до дітей, їх безумовне прийняття, професійні знання, вміння та навички, принципи чесності, відповідальності, відкритості. Мій девіз — робота на результат!»

Зміст статті

⚠️ Просимо звернути увагу, що інформація надана у статті має виключно ознайомлювальний характер і не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. З появою симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
AI-огляд статті

Дислалія у дітей: ключові тези статті

Дислалія у дітей — це порушення звуковимови, за якого дитина неправильно вимовляє окремі звуки рідної мови при нормальному слуху, достатньому інтелекті та без серйозних органічних порушень мовленнєвого апарату. Дислалія у дітей найчастіше помітна у дошкільному віці від 3 до 6 років, але до 5–6 років більшість звуків уже мають сформуватися правильно, тому стійкі помилки у вимові є приводом звернутися до логопеда.

Дислалія у дітейПорушення звуковимови3–6 роківЛогопедКорекція мовленняПрофілактика

Не кожна помилка є патологією

Дислалія у дітей може бути фізіологічною, коли дитина до 4–5 років ще тільки вчиться правильно вимовляти складні звуки. Якщо у 5–6 років помилки залишаються, дитині вже може бути потрібна логопедична допомога.

Причини бувають різними

Дислалія у дітей може бути механічною через прикус, вуздечку, будову щелепи, зубів, язика або піднебіння, а може бути функціональною через недорозвиненість фонематичного слуху, наслідування неправильної вимови або нестачу живого мовленнєвого спілкування.

Регулярність дає результат

Дислалія у дітей коригується послідовно: підготовка артикуляційного апарату, постановка звуків, автоматизація та диференціація. Найкращий результат дають регулярні заняття з логопедом і домашні вправи за рекомендацією спеціаліста.

Що таке дислалія у дітей

Дислалія у дітей — це порушення звуковимови, при якому дитина замінює, пропускає або спотворює окремі звуки рідної мови. Дислалія у дітей виникає тоді, коли дитина фізично може навчитися правильно говорити, але ще не опанувала точні рухи язика, губ або щелепи, необхідні для правильної артикуляції.

Дислалія у дітей не означає низький інтелект або поганий слух. Практичний висновок для батьків — якщо дитина довго говорить «ампа» замість «лампа», «либа» замість «риба» або плутає близькі звуки, потрібно не сварити дитину, а оцінити мовлення у логопеда.

Коли порушення вимови є нормою, а коли потрібен логопед

Дислалія у дітей може бути віковою нормою приблизно до 4–5 років, коли мовлення ще формується і дитина тільки вчиться вимовляти складні звуки, зокрема «р», «ш», «ж». У цей період можливі заміни, пропуски або нечітка вимова, і в частини дітей мовлення поступово вдосконалюється самостійно.

Дислалія у дітей потребує уваги логопеда, якщо у 5–6 років дитина все ще не вимовляє окремі звуки, замінює «р» на «л», плутає шиплячі або має нестійку вимову одного й того самого звука. Практичний висновок — самостійно відрізнити вікову норму від порушення складно, тому консультація логопеда допомагає зрозуміти, чи потрібна корекція зараз.

Які бувають види дислалії у дітей

Дислалія у дітей поділяється на механічну та функціональну за причинами виникнення. Механічна дислалія пов’язана з особливостями будови органів артикуляції, наприклад із неправильним прикусом, короткою вуздечкою язика, особливостями щелепи, зубного ряду, язика, губ або піднебіння.

Функціональна дислалія у дітей виникає без анатомічних дефектів мовленнєвого апарату. Функціональна дислалія у дітей часто пов’язана з віковою несформованістю мовленнєвих навичок, недостатнім розвитком фонематичного слуху, наслідуванням неправильної вимови або недостатньою мовленнєвою практикою.

Які звуки найчастіше порушуються при дислалії

Дислалія у дітей може стосуватися однієї групи звуків або кількох груп одночасно. Мономорфна дислалія у дітей означає порушення однієї групи звуків, наприклад тільки сонорних «л» і «р», а поліморфна дислалія у дітей означає порушення двох і більше груп звуків, наприклад шиплячих і сонорних.

Дислалія у дітей може проявлятися як сигматизм і парасигматизм при порушенні свистячих та шиплячих звуків, ламбдацизм при порушенні «л», ротацизм при порушенні «р», йотацизм при порушенні «й», а також як заміна дзвінких приголосних глухими або заміна м’якого приголосного твердим. Практичний висновок — назва порушення залежить від того, який саме звук або група звуків не сформувалися.

Чому виникає дислалія у дітей

Дислалія у дітей може виникати через механічні причини: неправильний прикус, відхилення у будові щелепи, недоліки зубного ряду, дуже маленький або дуже великий язик, особливості м’якого чи твердого піднебіння, масивні або занадто тонкі губи. У таких випадках логопед може рекомендувати додаткову консультацію стоматолога, ортодонта або іншого спеціаліста.

Дислалія у дітей може виникати через функціональні причини: часті соматичні захворювання в період формування мовлення, недорозвиненість фонематичного слуху, двомовне мовне середовище, недостатню кількість живого спілкування, постійне «сюсюкання» або тривале використання гаджетів замість мовленнєвої взаємодії. Практичний висновок — причина дислалії визначає план корекції.

Як логопед коригує дислалію у дітей

Корекція дислалії у дітей починається з індивідуальної оцінки мовлення, віку, загального розвитку, фонематичного слуху, мотивації дитини та мовленнєвого середовища в сім’ї. Логопед не просто «ставить звук», а послідовно формує правильну артикуляцію і закріплює її у реальному мовленні.

Корекція дислалії у дітей зазвичай включає підготовчий етап, постановку відсутніх звуків, автоматизацію звуків і диференціацію близьких за звучанням звуків. Практичний висновок — дитина має навчитися не лише повторювати звук за логопедом, а й правильно використовувати звук у словах, реченнях і повсякденному спілкуванні.

Скільки часу займає корекція дислалії

Корекція дислалії у дітей триває по-різному, тому що кількість занять залежить від віку, виду порушення, кількості проблемних звуків, стану фонематичного слуху, мотивації дитини та регулярності домашніх вправ. У легких випадках дислалія у дітей може коригуватися від 1 до 3 місяців.

У складніших випадках корекція дислалії у дітей може тривати близько пів року. Практичний висновок — батькам важливо не чекати миттєвого результату, а підтримувати регулярні заняття з логопедом приблизно двічі на тиждень і систематично виконувати домашні вправи.

Що буде, якщо не коригувати дислалію

Якщо дислалію у дітей вчасно не коригувати, порушення звуковимови може впливати не лише на усне мовлення, а й на навчання. Дислалія у дітей може підвищувати ризик труднощів із письмом і читанням, зокрема дисграфії та дислексії, якщо неправильна звуковимова закріплюється надовго.

Дислалія у дітей також може впливати на самооцінку, спілкування з однолітками та відповіді в класі. Практичний висновок — своєчасна логопедична корекція підтримує не лише правильну вимову, а й упевненість дитини, соціальну адаптацію та готовність до навчання.

Чи можна виправити дислалію вдома самостійно

Виправляти дислалію у дітей повністю самостійно вдома небажано, хоча окремі вправи батьки можуть виконувати разом із дитиною після пояснення логопеда. Кожен звук формується через точну роботу язика, губ, щік і мовленнєвого дихання, тому неправильне повторення вправ може закріпити помилкову вимову.

Домашня робота при дислалії у дітей ефективна тоді, коли вона проходить під керівництвом логопеда або після консультації зі спеціалістом. Практичний висновок — батьки можуть підтримувати корекцію вдома, але ставити звуки без розуміння артикуляції та індивідуальних особливостей дитини ризиковано.

Як попередити дислалію у дітей

Профілактика дислалії у дітей включає артикуляційну гімнастику, розвиток дрібної моторики, своєчасне лікування зубів і прикусу, фізичну активність, жування твердої їжі з 1–1,5 років і правильне мовленнєве середовище. Батькам важливо говорити з дитиною чітко, не «сюсюкати» і м’яко повторювати слово правильно, якщо дитина помилилася.

Профілактика дислалії у дітей також включає своєчасну консультацію логопеда при перших ознаках проблем зі звуками та профілактичну перевірку перед садком або школою. Практичний висновок — рання оцінка мовлення допомагає побачити потенційні труднощі до того, як вони почнуть заважати навчанню та спілкуванню.

Важливо: цей AI-огляд статті про дислалію у дітей не замінює консультацію логопеда, дефектолога, педіатра, стоматолога або ортодонта. Дислалія у дітей оцінюється індивідуально з урахуванням віку, слуху, будови мовленнєвого апарату, фонематичного слуху, кількості порушених звуків, мовленнєвого середовища та готовності дитини до занять.
Записатися на прийом

Для оцінки звуковимови, визначення виду дислалії та підбору індивідуальної корекції зверніться до логопеда «Амбулаторії сімейного лікаря».

Дислалія – це порушення звуковимови, при якому дитина неправильно відтворює окремі звуки рідної мови, хоча має нормальний слух, достатній рівень інтелекту та не має серйозних органічних порушень мовленнєвого апарату. Це означає, що дитина фізично може навчитися правильно говорити, але з певних причин не опановує точні рухи язика, губ чи щелепи, необхідні для правильної артикуляції. У мовленні це проявляється як заміна звуків (наприклад, один звук іншим), їх пропуск або нечітка, спотворена вимова.

 

Найчастіше дислалія виявляється у дітей дошкільного віку – приблизно від 3 до 6 років, коли активно формується мовлення. Важливо розуміти, що на ранніх етапах розвитку деякі помилки у вимові є природними, однак до 5-6 років більшість звуків вже повинні сформуватися правильно. Якщо цього не відбувається, дитині може знадобитися допомога логопеда. Своєчасна увага до таких особливостей допомагає не лише покращити вимову, а й підтримати впевненість дитини у спілкуванні та подальшому навчанні.

Коментар дитячого психолога Парандюк Любов Михайлівна

Мовлення є основним способом комунікації, самовираження та побудови соціальних взаємин. Якщо дитина стикається з труднощами у вимові, вона може відчувати невпевненість, сором'язливість, уникати відповідей у класі чи спілкування з однолітками, особливо якщо вже мала досвід критики або насмішок.
 

Тривале ігнорування труднощів вимови може призвести до зниження самооцінки, посилення тривожності, формування страху помилитися. Саме тому своєчасна логопедична корекція є важливою складовою психологічного благополуччя дитини. Вона не лише допомагає сформувати правильну вимову, а й сприяє розвитку впевненості в собі, комунікативної компетентності та успішній соціальній адаптації.

Види та форми дислалії

Дислалію класифікують за кількома критеріями, оскільки причини та прояви цього порушення можуть бути різними. До критеріїв класифікації відносять причини виникнення, кількість порушених звуків та характер порушення.

🔹 Насамперед виділяють дислалію залежно від причин виникнення:

  • механічну
    Порушення звуковимови, викликане порушеннями у будові органів артикуляції, такими як неправильний прикус, коротка вуздечка язика або інші фізіологічні чинники.

  • функціональну
    Порушення звуковимови при збереженій іннервації та відсутності порушень у будові мовленнєвого апарату. У цьому випадку мовленнєвий апарат дитини (язик, губи, піднебіння) має нормальну будову, нервова система правильно керує його роботою, сигнали від мозку до м’язів, які відповідають за мовлення, передаються без порушень, і дитина фізично може виконувати потрібні рухи.

 

Основною причиною функціональної дислалії часто є так звана «вікова несформованість мовленнєвих навичок» – коли дитина ще не повністю навчилася правильно вимовляти звуки відповідно до свого віку. Це може бути пов’язано з недостатнім розвитком фонематичного слуху (вміння розрізняти звуки на слух), наслідуванням неправильної вимови або недостатньою мовленнєвою практикою. У більшості випадків така форма добре піддається корекції за умови своєчасної роботи з логопедом.
 

🔹 В залежності від кількості порушених звуків, дислалія ділиться на:

  • мономорфну
    (коли в дитини порушена одна група звуків – наприклад, тільки «сонорна»: л, р)

  • поліморфну
    (коли страждає 2 та більше груп звуків: наприклад, відсутні шиплячі та сонорні).

 

🔹 За характером порушення звуковимови дислалія, у свою чергу, ділиться на такі види:

  • сигматизм та парасигматизм (порушення свистячих та шиплячих звуків)

  • ламбдацизм та параламбдацизм (порушення вимови «л», «ль»)

  • ротацизм та пароротацизм (порушення звуків  «р» та «рь»)

  • йотацизм (порушення звуку «й»)

  • каппацизм та параккапацизм (недоліки вимови «к» та «кь»)

  • гаммацизм (порушення звуків «г»  та «гь»)

  • хітизм (недоліки у вимові «х», «хь»)

  • вади одзвінчення (заміна дзвінких приголосних глухими їх парами)

  • дефект пом'якшення (заміна м'якого приголосного його твердою парою: «кін» – «кінь» ).
     

При цьому характер порушень кожного окремого дефекту може мати свої особливості: відсутність, заміна або спотворення самого звуку. Дитина може не вимовляти окремі звуки або групи звуків, пропускаючи їх у словах (наприклад, «ампа» замість «лампа»).
Часто спостерігається заміна одного звука іншим («дерево» → «терево», «риба» → «либа»), а також нестійкість у вимові, коли той самий звук у різних словах відтворюється по-різному («каса» / «каша»). У деяких випадках з’являються спотворені, нетипові для мови звуки, зокрема коли звук «р» вимовляється за аналогією до іншомовних варіантів.

Крім вище зазначених форм дислалії, у логопедії виділяють фізіологічну форму дислалії. Цю форму дислалії часто плутають із функціональною. Фізіологічна та функціональна дислалії пов’язані з порушенням звуковимови, але відрізняються насамперед причинами. Різниця між фізіологічною дислалією та функціональною дислалією найпростіше зрозуміти так: одна – це «нормальний етап розвитку», інша – «сигнал, що потрібна допомога».

Фізіологічна дислалія виникає тоді, коли дитина ще тільки вчиться говорити. У віці приблизно до 4-5 років багато дітей не вимовляють складні звуки («р», «ш», «ж»), можуть їх замінювати або пропускати – і це нормально. У цей період мовлення ще формується: язик і губи «вчаться» правильним рухам, а слух – розрізняти звуки. У більшості випадків мовлення поступово вдосконалюється самостійно, без спеціальних занять.

Функціональна дислалія – це ситуація, коли дитина вже підросла, а помилки у вимові залишилися. Наприклад, у 5-6 років дитина все ще говорить «л» замість «р» або плутає шиплячі звуки. При цьому у неї немає проблем зі слухом чи будовою мовленнєвого апарату – але навичка правильної вимови не сформувалася. У такому випадку дитині вже потрібна допомога логопеда, щоб навчитися говорити правильно.


❗️ ВАЖЛИВО ЗНАТИ: Самостійно визначити, чи є це віковою нормою, або вже потребує корекції, буває складно. Саме тому консультація логопеда є найкращим рішенням – спеціаліст оцінить мовлення дитини, пояснить причину труднощів і підкаже, чи потрібні заняття зараз, чи достатньо просто спостерігати за розвитком.

Причини дислалії

Причини дислалії є різноманітними та можуть мати як органічний (механічний), так і функціональний характер. Розуміння цих факторів є важливим для своєчасної діагностики та ефективної корекції порушення.

Причинами механічної дислалії (тобто порушення звуковимови, яке виникає через особливості або дефекти будови органів мовлення) можуть бути:

🔸 неправильний прикус

🔸 відхилення у будові щелепи

🔸 недоліки зубного ряду (відсутність передніх зубів, подвійний ряд зубів тощо)

🔸 дуже маленький, або дуже великий язик

🔸 неправильна будова м'якого та твердого піднебіння

🔸 товсті, масивні або вузькі, тонкі губи.

❗️ Важливо знати, що не завжди в разі патологічних порушень у будові артикуляційного апарату порушується звуковимова. Слід враховувати те, що компенсаторні можливості у кожної дитини різні, тому при наявності вад артикуляційних органів в окремих випадках спостерігається правильне вимовляння звуків.

Причинами функціональної дислалії (порушення звуковимови, що виникає не через анатомічні дефекти, а внаслідок особливостей розвитку мовленнєвих функцій і умов середовища) можуть бути:

 

🔸 часті соматичні захворювання, які виникають у періоди найінтенсивнішого формування певних звуків, або мовлення в цілому

🔸 недорозвиненість фонематичного слуху

🔸 наявність у родині двох або більше мов

🔸 несприятливі мовленнєві та соціальні умови (наприклад, дитина постійно чує спрощену або неправильну вимову дорослих, має недостатню кількість живого спілкування або більшість часу проводить із гаджетами замість мовленнєвої взаємодії).

Корекція дислалії

Корекцією дислалії у дітей займається логопед, який цілеспрямовано формує та закріплює правильні мовленнєві навички. Корекційна робота завжди має індивідуальний характер і залежить не лише від особливостей порушення звуковимови, а й від віку дитини, рівня загального та мовленнєвого розвитку, стану фонематичного слуху, мотивації, а також умов мовленнєвого середовища в сім’ї.

Етапи корекційної роботи при дислалії визначаються з урахуванням цих факторів і будуються логопедом послідовно, що забезпечує ефективне формування правильної звуковимови. Можна виділити загальні етапи корекційної роботи при дислалії:

1️⃣ Підготовчий етап – підготовка артикуляційного апарату до постановки звуків (тренування м'язів артикуляційного апарату, виправлення прикусу, підрізання під'язикової вуздечки тощо), робота над мовленнєвим диханням (якщо є недосконалості та проблеми), у разі необхідності – розвиток дрібної моторики, слухової уваги та пам'яті.

2️⃣ Постановка відсутніх звуків – етап, на якому логопед пояснює та демонструє правильну артикуляцію певного звука, навчає дитину відчувати силу та напрям видихуваного повітряного струменя під час мовлення, щоб вона могла зрозуміти механізм правильної вимови. Якщо в дитини не виходить за наслідуванням, то спеціаліст використовує спеціальне приладдя (зонди, шпателі та інше), щоб допомогти їй вимовити цей звук. Після багатократного правильного промовляння звуку – з’являється перший результат.

Слід відзначити, що для постановки певного звуку використовуються різні методи та прийоми, які підбираються відповідно до особливостей дитини.

3️⃣ Автоматизація звуків – це закріплення звуків у мовленні за допомогою системи вправ, які спрямовані на відпрацювання вимови поставленого звуку у власному мовленні. 

Автоматизація звуків передбачає поступове закріплення правильної вимови на різних рівнях, що можна уявити як «сходинки». Спочатку звук відпрацьовується окремо, в ізольованій вимові, потім у складах, словах, словосполученнях та готових реченнях. Лише на останньому етапі він переноситься у власне мовлення дитини – тобто у ті слова та речення, які дитина сама складає у повсякденному спілкуванні, а не лише повторює за логопедом. Цей підхід допомагає дитині правильно і природно використовувати звук у реальному мовленні, а не лише в навчальних вправах.

4️⃣ Диференціація звуків – дуже важливий етап, тому що завдяки йому дитина перестає плутати близькі за звучанням звуки. До цього етапу приступають лише після того, як кожен звук відпрацьований індивідуально. Спочатку дитина повторює кожний зі схожих звуків окремо, а потім логопед пропонує вправи, де ці звуки протиставляються в складах, словах і фразах, щоб дитина навчилася чітко розрізняти їх у різних мовленнєвих ситуаціях. Це конкретний приклад логопедичної вправи для закріплення правильного розрізнення звуків.
 

Успішність логопедичної корекції значною мірою залежить від регулярності занять та активної участі батьків. Оптимально проводити заняття два рази на тиждень та систематично виконувати домашні вправи, рекомендовані логопедом. Така постійна практика дозволяє дитині швидше закріплювати правильну вимову, формувати артикуляційні навички та впевнено використовувати їх у повсякденному мовленні.


Регулярна корекційна робота дає можливість дитині:

✅ засвоїти всі необхідні звуки та уникнути їх спотворення 

✅ навчитися розрізняти схожі звуки

✅ підвищити впевненість у спілкуванні з дорослими та однолітками 

✅ полегшити навчання у школі, особливо читання та письмо. 
 

Послідовна та регулярна робота логопеда та домашні вправи забезпечують стійкий результат і формують природне мовлення дитини.

Профілактика дислалії

Профілактика дислалії допомагає забезпечити правильний розвиток мовлення та попередити виникнення складних порушень. Своєчасне запобігання порушенням звуковимови дозволяє уникнути тривалих корекцій у майбутньому, формує впевненість дитини у спілкуванні з однолітками та дорослими і полегшує процес навчання у школі.

Головними профілактичними засобами є:

  • Артикуляційна гімнастика
    Прості вправи, які розвивають рухливість  язика, губ та щелепи.
    Наприклад, «язик на верхню губу», «язик на нижню губу», «широка посмішка» і т.д. Робити щодня по кілька хвилин. 

 

  • Вчасне лікування зубів та прикусу
    Якщо у дитини неправильний прикус або відсутні зуби, краще виправити це раніше, щоб це не впливало на вимову.

     

  • Здоров’я та фізична активність
    Рух, ігри на свіжому повітрі, спорт зміцнюють м’язи обличчя і органів мовлення в цілому.

     

  • Правильне мовленнєве середовище
    Говоріть з дитиною чітко, уникайте «сюсюкання» та повторюйте слова правильно. Якщо дорослий промовляє звук неправильно, дитина може його наслідувати.

     

  • Розвиток дрібної моторики
    Ліплення, нанизування намистин, конструктори тренують м’язи рук і допомагають артикуляції.

     

  • М’яке виправлення помилок у мовленні
    Якщо дитина сказала слово неправильно, лагідно повторіть його правильно, не критикуйте. Наприклад: «Так, правильно – лама, ти сказав ампа, а має бути лама».

     

  • Тверда їжа
    Жування твердої їжі (хліб, морква, яблуко) допомагає розвивати жувальні м’язи та артикуляцію. Можна давати вже з 1-1,5 років.

     

  • Своєчасна консультація логопеда
    При перших ознаках проблем зі звуками краще звернутися до спеціаліста, щоб почати корекцію раніше.

     

  • Профілактична перевірка у логопеда
    Перед садком чи школою логопед може оцінити вимову дитини та виявити потенційні труднощі.

Питання-відповідь

  1. Що буде, якщо не працювати над дислалією? 

Якщо дислалію вчасно не корегувати, вона може перерости у порушення письма (дисграфію) чи читання (дислексію), які є основними навичками  для подальшого засвоєння знань дитиною. У майбутньому це може призвести до труднощів у навчанні, зниження успішності та виникнення комплексу невпевненості під час спілкування. Крім того, тривалі проблеми з мовленням можуть ускладнити соціалізацію, взаємодію з однолітками та дорослими, а також вплинути на загальний розвиток дитини.


 

  1. У якому віці виникає дислалія? Коли її можна помітити?

В основному дислалія діагностується у віці 3-5 років, коли активно формується мовлення. Часто батьки не помічають порушень, бо списують неправильну вимову на індивідуальні особливості розвитку. Іноді батьки помічають проблему, але нічого не роблять, думаючи, що це тимчасово або що дитина з часом «сама виговориться». Водночас, якщо до 5-5,5 років дитина ще не вимовляє всі звуки, звернення до логопеда допомагає сформувати правильну артикуляцію та полегшує подальший розвиток мовлення і навчання.


 

  1. Скільки знадобиться занять, щоб подолати дислалію?

Кожній дитині знадобиться різна кількість занять, оскільки корекційний процес є індивідуальним і враховує багато факторів розвитку дитини. 

У легких випадках дислалія коректується від 1-го до 3-х місяців, а в складних ситуаціях – корекційний процес може зайняти  півроку. 


 

  1. Чи можна при дислалії поставити звуки самостійно вдома?

Технічно поставити звук вдома можливо, але робити це без спеціальної підготовки варто обережно. Кожен звук нашого мовлення формується завдяки певній роботі органів артикуляції – язика, щік, губ та дихання. Іноді дитині достатньо, щоб дорослий показав і пояснив, як правильно вимовляти звук, і вона швидко його засвоює.

Проте у багатьох випадках постановка звуку має свої тонкощі, і неправильне повторення вправ може закріпити помилкову вимову. Кожна дитина має свої індивідуальні особливості мовлення, які частіше за все може помітити тільки логопед. Тому домашня робота буде ефективною лише під керівництвом спеціаліста або після консультації з ним, щоб не ускладнити процес навчання правильної звуковимови.