Не кожна помилка є патологією
Дислалія у дітей може бути фізіологічною, коли дитина до 4–5 років ще тільки вчиться правильно вимовляти складні звуки. Якщо у 5–6 років помилки залишаються, дитині вже може бути потрібна логопедична допомога.
Автор статті - Борисенко Катерина Геннадіївна
Логопед, дефектолог
Логопедичний супровід дітей від 2 до 12 років
Запуск та розвиток мовлення дитини
Проведення діагностики мовних порушень, визначення виду порушення, корекція та розвиток мовлення при порушеннях
Допомога дітям навчитися чітко, правильно та впевнено говорити
Рекомендації та поради батькам щодо домашнього супроводу розвитку та корекції мовлення дитини.
«Що визначає мою ефективність в діяльності: любов до дітей, їх безумовне прийняття, професійні знання, вміння та навички, принципи чесності, відповідальності, відкритості. Мій девіз — робота на результат!»
Дислалія у дітей — це порушення звуковимови, за якого дитина неправильно вимовляє окремі звуки рідної мови при нормальному слуху, достатньому інтелекті та без серйозних органічних порушень мовленнєвого апарату. Дислалія у дітей найчастіше помітна у дошкільному віці від 3 до 6 років, але до 5–6 років більшість звуків уже мають сформуватися правильно, тому стійкі помилки у вимові є приводом звернутися до логопеда.
Дислалія у дітей може бути фізіологічною, коли дитина до 4–5 років ще тільки вчиться правильно вимовляти складні звуки. Якщо у 5–6 років помилки залишаються, дитині вже може бути потрібна логопедична допомога.
Дислалія у дітей може бути механічною через прикус, вуздечку, будову щелепи, зубів, язика або піднебіння, а може бути функціональною через недорозвиненість фонематичного слуху, наслідування неправильної вимови або нестачу живого мовленнєвого спілкування.
Дислалія у дітей коригується послідовно: підготовка артикуляційного апарату, постановка звуків, автоматизація та диференціація. Найкращий результат дають регулярні заняття з логопедом і домашні вправи за рекомендацією спеціаліста.
Дислалія у дітей — це порушення звуковимови, при якому дитина замінює, пропускає або спотворює окремі звуки рідної мови. Дислалія у дітей виникає тоді, коли дитина фізично може навчитися правильно говорити, але ще не опанувала точні рухи язика, губ або щелепи, необхідні для правильної артикуляції.
Дислалія у дітей не означає низький інтелект або поганий слух. Практичний висновок для батьків — якщо дитина довго говорить «ампа» замість «лампа», «либа» замість «риба» або плутає близькі звуки, потрібно не сварити дитину, а оцінити мовлення у логопеда.
Дислалія у дітей може бути віковою нормою приблизно до 4–5 років, коли мовлення ще формується і дитина тільки вчиться вимовляти складні звуки, зокрема «р», «ш», «ж». У цей період можливі заміни, пропуски або нечітка вимова, і в частини дітей мовлення поступово вдосконалюється самостійно.
Дислалія у дітей потребує уваги логопеда, якщо у 5–6 років дитина все ще не вимовляє окремі звуки, замінює «р» на «л», плутає шиплячі або має нестійку вимову одного й того самого звука. Практичний висновок — самостійно відрізнити вікову норму від порушення складно, тому консультація логопеда допомагає зрозуміти, чи потрібна корекція зараз.
Дислалія у дітей поділяється на механічну та функціональну за причинами виникнення. Механічна дислалія пов’язана з особливостями будови органів артикуляції, наприклад із неправильним прикусом, короткою вуздечкою язика, особливостями щелепи, зубного ряду, язика, губ або піднебіння.
Функціональна дислалія у дітей виникає без анатомічних дефектів мовленнєвого апарату. Функціональна дислалія у дітей часто пов’язана з віковою несформованістю мовленнєвих навичок, недостатнім розвитком фонематичного слуху, наслідуванням неправильної вимови або недостатньою мовленнєвою практикою.
Дислалія у дітей може стосуватися однієї групи звуків або кількох груп одночасно. Мономорфна дислалія у дітей означає порушення однієї групи звуків, наприклад тільки сонорних «л» і «р», а поліморфна дислалія у дітей означає порушення двох і більше груп звуків, наприклад шиплячих і сонорних.
Дислалія у дітей може проявлятися як сигматизм і парасигматизм при порушенні свистячих та шиплячих звуків, ламбдацизм при порушенні «л», ротацизм при порушенні «р», йотацизм при порушенні «й», а також як заміна дзвінких приголосних глухими або заміна м’якого приголосного твердим. Практичний висновок — назва порушення залежить від того, який саме звук або група звуків не сформувалися.
Дислалія у дітей може виникати через механічні причини: неправильний прикус, відхилення у будові щелепи, недоліки зубного ряду, дуже маленький або дуже великий язик, особливості м’якого чи твердого піднебіння, масивні або занадто тонкі губи. У таких випадках логопед може рекомендувати додаткову консультацію стоматолога, ортодонта або іншого спеціаліста.
Дислалія у дітей може виникати через функціональні причини: часті соматичні захворювання в період формування мовлення, недорозвиненість фонематичного слуху, двомовне мовне середовище, недостатню кількість живого спілкування, постійне «сюсюкання» або тривале використання гаджетів замість мовленнєвої взаємодії. Практичний висновок — причина дислалії визначає план корекції.
Корекція дислалії у дітей починається з індивідуальної оцінки мовлення, віку, загального розвитку, фонематичного слуху, мотивації дитини та мовленнєвого середовища в сім’ї. Логопед не просто «ставить звук», а послідовно формує правильну артикуляцію і закріплює її у реальному мовленні.
Корекція дислалії у дітей зазвичай включає підготовчий етап, постановку відсутніх звуків, автоматизацію звуків і диференціацію близьких за звучанням звуків. Практичний висновок — дитина має навчитися не лише повторювати звук за логопедом, а й правильно використовувати звук у словах, реченнях і повсякденному спілкуванні.
Корекція дислалії у дітей триває по-різному, тому що кількість занять залежить від віку, виду порушення, кількості проблемних звуків, стану фонематичного слуху, мотивації дитини та регулярності домашніх вправ. У легких випадках дислалія у дітей може коригуватися від 1 до 3 місяців.
У складніших випадках корекція дислалії у дітей може тривати близько пів року. Практичний висновок — батькам важливо не чекати миттєвого результату, а підтримувати регулярні заняття з логопедом приблизно двічі на тиждень і систематично виконувати домашні вправи.
Якщо дислалію у дітей вчасно не коригувати, порушення звуковимови може впливати не лише на усне мовлення, а й на навчання. Дислалія у дітей може підвищувати ризик труднощів із письмом і читанням, зокрема дисграфії та дислексії, якщо неправильна звуковимова закріплюється надовго.
Дислалія у дітей також може впливати на самооцінку, спілкування з однолітками та відповіді в класі. Практичний висновок — своєчасна логопедична корекція підтримує не лише правильну вимову, а й упевненість дитини, соціальну адаптацію та готовність до навчання.
Виправляти дислалію у дітей повністю самостійно вдома небажано, хоча окремі вправи батьки можуть виконувати разом із дитиною після пояснення логопеда. Кожен звук формується через точну роботу язика, губ, щік і мовленнєвого дихання, тому неправильне повторення вправ може закріпити помилкову вимову.
Домашня робота при дислалії у дітей ефективна тоді, коли вона проходить під керівництвом логопеда або після консультації зі спеціалістом. Практичний висновок — батьки можуть підтримувати корекцію вдома, але ставити звуки без розуміння артикуляції та індивідуальних особливостей дитини ризиковано.
Профілактика дислалії у дітей включає артикуляційну гімнастику, розвиток дрібної моторики, своєчасне лікування зубів і прикусу, фізичну активність, жування твердої їжі з 1–1,5 років і правильне мовленнєве середовище. Батькам важливо говорити з дитиною чітко, не «сюсюкати» і м’яко повторювати слово правильно, якщо дитина помилилася.
Профілактика дислалії у дітей також включає своєчасну консультацію логопеда при перших ознаках проблем зі звуками та профілактичну перевірку перед садком або школою. Практичний висновок — рання оцінка мовлення допомагає побачити потенційні труднощі до того, як вони почнуть заважати навчанню та спілкуванню.
Для оцінки звуковимови, визначення виду дислалії та підбору індивідуальної корекції зверніться до логопеда «Амбулаторії сімейного лікаря».
Дислалія – це порушення звуковимови, при якому дитина неправильно відтворює окремі звуки рідної мови, хоча має нормальний слух, достатній рівень інтелекту та не має серйозних органічних порушень мовленнєвого апарату. Це означає, що дитина фізично може навчитися правильно говорити, але з певних причин не опановує точні рухи язика, губ чи щелепи, необхідні для правильної артикуляції. У мовленні це проявляється як заміна звуків (наприклад, один звук іншим), їх пропуск або нечітка, спотворена вимова.
Найчастіше дислалія виявляється у дітей дошкільного віку – приблизно від 3 до 6 років, коли активно формується мовлення. Важливо розуміти, що на ранніх етапах розвитку деякі помилки у вимові є природними, однак до 5-6 років більшість звуків вже повинні сформуватися правильно. Якщо цього не відбувається, дитині може знадобитися допомога логопеда. Своєчасна увага до таких особливостей допомагає не лише покращити вимову, а й підтримати впевненість дитини у спілкуванні та подальшому навчанні.
Мовлення є основним способом комунікації, самовираження та побудови соціальних взаємин. Якщо дитина стикається з труднощами у вимові, вона може відчувати невпевненість, сором'язливість, уникати відповідей у класі чи спілкування з однолітками, особливо якщо вже мала досвід критики або насмішок.
Тривале ігнорування труднощів вимови може призвести до зниження самооцінки, посилення тривожності, формування страху помилитися. Саме тому своєчасна логопедична корекція є важливою складовою психологічного благополуччя дитини. Вона не лише допомагає сформувати правильну вимову, а й сприяє розвитку впевненості в собі, комунікативної компетентності та успішній соціальній адаптації.
Дислалію класифікують за кількома критеріями, оскільки причини та прояви цього порушення можуть бути різними. До критеріїв класифікації відносять причини виникнення, кількість порушених звуків та характер порушення.
🔹 Насамперед виділяють дислалію залежно від причин виникнення:
механічну
Порушення звуковимови, викликане порушеннями у будові органів артикуляції, такими як неправильний прикус, коротка вуздечка язика або інші фізіологічні чинники.
функціональну
Порушення звуковимови при збереженій іннервації та відсутності порушень у будові мовленнєвого апарату. У цьому випадку мовленнєвий апарат дитини (язик, губи, піднебіння) має нормальну будову, нервова система правильно керує його роботою, сигнали від мозку до м’язів, які відповідають за мовлення, передаються без порушень, і дитина фізично може виконувати потрібні рухи.
Основною причиною функціональної дислалії часто є так звана «вікова несформованість мовленнєвих навичок» – коли дитина ще не повністю навчилася правильно вимовляти звуки відповідно до свого віку. Це може бути пов’язано з недостатнім розвитком фонематичного слуху (вміння розрізняти звуки на слух), наслідуванням неправильної вимови або недостатньою мовленнєвою практикою. У більшості випадків така форма добре піддається корекції за умови своєчасної роботи з логопедом.
🔹 В залежності від кількості порушених звуків, дислалія ділиться на:
мономорфну
(коли в дитини порушена одна група звуків – наприклад, тільки «сонорна»: л, р)
поліморфну
(коли страждає 2 та більше груп звуків: наприклад, відсутні шиплячі та сонорні).
🔹 За характером порушення звуковимови дислалія, у свою чергу, ділиться на такі види:
сигматизм та парасигматизм (порушення свистячих та шиплячих звуків)
ламбдацизм та параламбдацизм (порушення вимови «л», «ль»)
ротацизм та пароротацизм (порушення звуків «р» та «рь»)
йотацизм (порушення звуку «й»)
каппацизм та параккапацизм (недоліки вимови «к» та «кь»)
гаммацизм (порушення звуків «г» та «гь»)
хітизм (недоліки у вимові «х», «хь»)
вади одзвінчення (заміна дзвінких приголосних глухими їх парами)
дефект пом'якшення (заміна м'якого приголосного його твердою парою: «кін» – «кінь» ).
При цьому характер порушень кожного окремого дефекту може мати свої особливості: відсутність, заміна або спотворення самого звуку. Дитина може не вимовляти окремі звуки або групи звуків, пропускаючи їх у словах (наприклад, «ампа» замість «лампа»).
Часто спостерігається заміна одного звука іншим («дерево» → «терево», «риба» → «либа»), а також нестійкість у вимові, коли той самий звук у різних словах відтворюється по-різному («каса» / «каша»). У деяких випадках з’являються спотворені, нетипові для мови звуки, зокрема коли звук «р» вимовляється за аналогією до іншомовних варіантів.
Крім вище зазначених форм дислалії, у логопедії виділяють фізіологічну форму дислалії. Цю форму дислалії часто плутають із функціональною. Фізіологічна та функціональна дислалії пов’язані з порушенням звуковимови, але відрізняються насамперед причинами. Різниця між фізіологічною дислалією та функціональною дислалією найпростіше зрозуміти так: одна – це «нормальний етап розвитку», інша – «сигнал, що потрібна допомога».
Фізіологічна дислалія виникає тоді, коли дитина ще тільки вчиться говорити. У віці приблизно до 4-5 років багато дітей не вимовляють складні звуки («р», «ш», «ж»), можуть їх замінювати або пропускати – і це нормально. У цей період мовлення ще формується: язик і губи «вчаться» правильним рухам, а слух – розрізняти звуки. У більшості випадків мовлення поступово вдосконалюється самостійно, без спеціальних занять.
Функціональна дислалія – це ситуація, коли дитина вже підросла, а помилки у вимові залишилися. Наприклад, у 5-6 років дитина все ще говорить «л» замість «р» або плутає шиплячі звуки. При цьому у неї немає проблем зі слухом чи будовою мовленнєвого апарату – але навичка правильної вимови не сформувалася. У такому випадку дитині вже потрібна допомога логопеда, щоб навчитися говорити правильно.
❗️ ВАЖЛИВО ЗНАТИ: Самостійно визначити, чи є це віковою нормою, або вже потребує корекції, буває складно. Саме тому консультація логопеда є найкращим рішенням – спеціаліст оцінить мовлення дитини, пояснить причину труднощів і підкаже, чи потрібні заняття зараз, чи достатньо просто спостерігати за розвитком.
Причини дислалії є різноманітними та можуть мати як органічний (механічний), так і функціональний характер. Розуміння цих факторів є важливим для своєчасної діагностики та ефективної корекції порушення.
Причинами механічної дислалії (тобто порушення звуковимови, яке виникає через особливості або дефекти будови органів мовлення) можуть бути:
🔸 неправильний прикус
🔸 відхилення у будові щелепи
🔸 недоліки зубного ряду (відсутність передніх зубів, подвійний ряд зубів тощо)
🔸 дуже маленький, або дуже великий язик
🔸 неправильна будова м'якого та твердого піднебіння
🔸 товсті, масивні або вузькі, тонкі губи.
❗️ Важливо знати, що не завжди в разі патологічних порушень у будові артикуляційного апарату порушується звуковимова. Слід враховувати те, що компенсаторні можливості у кожної дитини різні, тому при наявності вад артикуляційних органів в окремих випадках спостерігається правильне вимовляння звуків.
Причинами функціональної дислалії (порушення звуковимови, що виникає не через анатомічні дефекти, а внаслідок особливостей розвитку мовленнєвих функцій і умов середовища) можуть бути:
🔸 часті соматичні захворювання, які виникають у періоди найінтенсивнішого формування певних звуків, або мовлення в цілому
🔸 недорозвиненість фонематичного слуху
🔸 наявність у родині двох або більше мов
🔸 несприятливі мовленнєві та соціальні умови (наприклад, дитина постійно чує спрощену або неправильну вимову дорослих, має недостатню кількість живого спілкування або більшість часу проводить із гаджетами замість мовленнєвої взаємодії).
Корекцією дислалії у дітей займається логопед, який цілеспрямовано формує та закріплює правильні мовленнєві навички. Корекційна робота завжди має індивідуальний характер і залежить не лише від особливостей порушення звуковимови, а й від віку дитини, рівня загального та мовленнєвого розвитку, стану фонематичного слуху, мотивації, а також умов мовленнєвого середовища в сім’ї.
Етапи корекційної роботи при дислалії визначаються з урахуванням цих факторів і будуються логопедом послідовно, що забезпечує ефективне формування правильної звуковимови. Можна виділити загальні етапи корекційної роботи при дислалії:
1️⃣ Підготовчий етап – підготовка артикуляційного апарату до постановки звуків (тренування м'язів артикуляційного апарату, виправлення прикусу, підрізання під'язикової вуздечки тощо), робота над мовленнєвим диханням (якщо є недосконалості та проблеми), у разі необхідності – розвиток дрібної моторики, слухової уваги та пам'яті.
2️⃣ Постановка відсутніх звуків – етап, на якому логопед пояснює та демонструє правильну артикуляцію певного звука, навчає дитину відчувати силу та напрям видихуваного повітряного струменя під час мовлення, щоб вона могла зрозуміти механізм правильної вимови. Якщо в дитини не виходить за наслідуванням, то спеціаліст використовує спеціальне приладдя (зонди, шпателі та інше), щоб допомогти їй вимовити цей звук. Після багатократного правильного промовляння звуку – з’являється перший результат.
Слід відзначити, що для постановки певного звуку використовуються різні методи та прийоми, які підбираються відповідно до особливостей дитини.
3️⃣ Автоматизація звуків – це закріплення звуків у мовленні за допомогою системи вправ, які спрямовані на відпрацювання вимови поставленого звуку у власному мовленні.
Автоматизація звуків передбачає поступове закріплення правильної вимови на різних рівнях, що можна уявити як «сходинки». Спочатку звук відпрацьовується окремо, в ізольованій вимові, потім у складах, словах, словосполученнях та готових реченнях. Лише на останньому етапі він переноситься у власне мовлення дитини – тобто у ті слова та речення, які дитина сама складає у повсякденному спілкуванні, а не лише повторює за логопедом. Цей підхід допомагає дитині правильно і природно використовувати звук у реальному мовленні, а не лише в навчальних вправах.
4️⃣ Диференціація звуків – дуже важливий етап, тому що завдяки йому дитина перестає плутати близькі за звучанням звуки. До цього етапу приступають лише після того, як кожен звук відпрацьований індивідуально. Спочатку дитина повторює кожний зі схожих звуків окремо, а потім логопед пропонує вправи, де ці звуки протиставляються в складах, словах і фразах, щоб дитина навчилася чітко розрізняти їх у різних мовленнєвих ситуаціях. Це конкретний приклад логопедичної вправи для закріплення правильного розрізнення звуків.
Успішність логопедичної корекції значною мірою залежить від регулярності занять та активної участі батьків. Оптимально проводити заняття два рази на тиждень та систематично виконувати домашні вправи, рекомендовані логопедом. Така постійна практика дозволяє дитині швидше закріплювати правильну вимову, формувати артикуляційні навички та впевнено використовувати їх у повсякденному мовленні.
Регулярна корекційна робота дає можливість дитині:
✅ засвоїти всі необхідні звуки та уникнути їх спотворення
✅ навчитися розрізняти схожі звуки
✅ підвищити впевненість у спілкуванні з дорослими та однолітками
✅ полегшити навчання у школі, особливо читання та письмо.
Послідовна та регулярна робота логопеда та домашні вправи забезпечують стійкий результат і формують природне мовлення дитини.
Профілактика дислалії допомагає забезпечити правильний розвиток мовлення та попередити виникнення складних порушень. Своєчасне запобігання порушенням звуковимови дозволяє уникнути тривалих корекцій у майбутньому, формує впевненість дитини у спілкуванні з однолітками та дорослими і полегшує процес навчання у школі.
Головними профілактичними засобами є:
Артикуляційна гімнастика
Прості вправи, які розвивають рухливість язика, губ та щелепи.
Наприклад, «язик на верхню губу», «язик на нижню губу», «широка посмішка» і т.д. Робити щодня по кілька хвилин.
Вчасне лікування зубів та прикусу
Якщо у дитини неправильний прикус або відсутні зуби, краще виправити це раніше, щоб це не впливало на вимову.
Здоров’я та фізична активність
Рух, ігри на свіжому повітрі, спорт зміцнюють м’язи обличчя і органів мовлення в цілому.
Правильне мовленнєве середовище
Говоріть з дитиною чітко, уникайте «сюсюкання» та повторюйте слова правильно. Якщо дорослий промовляє звук неправильно, дитина може його наслідувати.
Розвиток дрібної моторики
Ліплення, нанизування намистин, конструктори тренують м’язи рук і допомагають артикуляції.
М’яке виправлення помилок у мовленні
Якщо дитина сказала слово неправильно, лагідно повторіть його правильно, не критикуйте. Наприклад: «Так, правильно – лама, ти сказав ампа, а має бути лама».
Тверда їжа
Жування твердої їжі (хліб, морква, яблуко) допомагає розвивати жувальні м’язи та артикуляцію. Можна давати вже з 1-1,5 років.
Своєчасна консультація логопеда
При перших ознаках проблем зі звуками краще звернутися до спеціаліста, щоб почати корекцію раніше.
Профілактична перевірка у логопеда
Перед садком чи школою логопед може оцінити вимову дитини та виявити потенційні труднощі.
Що буде, якщо не працювати над дислалією?
Якщо дислалію вчасно не корегувати, вона може перерости у порушення письма (дисграфію) чи читання (дислексію), які є основними навичками для подальшого засвоєння знань дитиною. У майбутньому це може призвести до труднощів у навчанні, зниження успішності та виникнення комплексу невпевненості під час спілкування. Крім того, тривалі проблеми з мовленням можуть ускладнити соціалізацію, взаємодію з однолітками та дорослими, а також вплинути на загальний розвиток дитини.
У якому віці виникає дислалія? Коли її можна помітити?
В основному дислалія діагностується у віці 3-5 років, коли активно формується мовлення. Часто батьки не помічають порушень, бо списують неправильну вимову на індивідуальні особливості розвитку. Іноді батьки помічають проблему, але нічого не роблять, думаючи, що це тимчасово або що дитина з часом «сама виговориться». Водночас, якщо до 5-5,5 років дитина ще не вимовляє всі звуки, звернення до логопеда допомагає сформувати правильну артикуляцію та полегшує подальший розвиток мовлення і навчання.
Скільки знадобиться занять, щоб подолати дислалію?
Кожній дитині знадобиться різна кількість занять, оскільки корекційний процес є індивідуальним і враховує багато факторів розвитку дитини.
У легких випадках дислалія коректується від 1-го до 3-х місяців, а в складних ситуаціях – корекційний процес може зайняти півроку.
Чи можна при дислалії поставити звуки самостійно вдома?
Технічно поставити звук вдома можливо, але робити це без спеціальної підготовки варто обережно. Кожен звук нашого мовлення формується завдяки певній роботі органів артикуляції – язика, щік, губ та дихання. Іноді дитині достатньо, щоб дорослий показав і пояснив, як правильно вимовляти звук, і вона швидко його засвоює.
Проте у багатьох випадках постановка звуку має свої тонкощі, і неправильне повторення вправ може закріпити помилкову вимову. Кожна дитина має свої індивідуальні особливості мовлення, які частіше за все може помітити тільки логопед. Тому домашня робота буде ефективною лише під керівництвом спеціаліста або після консультації з ним, щоб не ускладнити процес навчання правильної звуковимови.
Весна – це чудовий час прогулянок та активного відпочинку на природі. Але не треба забувати, що навесні також починається сезон активності кліщів.
Марія Володимирівна Коваль – лікар - педиатр Амбулаторіі сімейного лікаря, розповість чим небезпечні кліщі для дитини, про першу допомогу та профілактику при укусі.
Що таке туберкульоз? Туберкульоз — це інфекційне захворювання. Збудником даної хвороби є мікобактерія туберкульозу, яку виділяє хвора людина.
Кір – це високо інфекційне захворювання, яке останніми роками стало викликати все більшу стурбованість у медичній спільноті.
Гіпертонічний криз – це раптове збільшення артеріального тиску (АТ) від базового до індивідуальних величин, яке найчастіше супроводжується симптомами з боку органів-мішеней (мозку, серця, нирок та очей) чи вегетативної нервової системи.
Менопауза — це остання менструація у житті жінки, є фізіологічним процесом згасання функції репродуктивної системи, який проходить кожна жінка.
Бронхіальна астма — це хронічне неінфекційне захворювання дихальної системи, яке проявляється бронхіальною обструкцією (спазм бронхів, набряк слизової оболонки бронхів, підвищення продукції густої в'язкої слизу).
Алергічний риніт (алергічний нежить) – запалення слизової оболонки порожнини носа, основу якого реакція на дію алергену.
Як і будь-яке інше захворювання, це захворювання конкретного органу, це захворювання всього організму. Алергічний риніт – це хронічне захворювання.
Рефлюкс у дітей, точніша назва — Гастроезофагальний рефлюкс, це закидання вмісту шлунка в стравохід. Може виявитися у віці від народження та старше. Рефлюкс новонароджених може бути варіантом норми, якщо немає вродженої патології органів травлення.
Кров відображає стан здоров'я людини. Загальний і біохімічний аналізи крові займають важливі місця серед методів обстеження. У цій статті розберемося, що показує загальний аналіз крові та які хвороби показує загальний аналіз крові.
Пневмонія (запалення легень) - запалення легеневої тканини - запалення альвеол (структурної одиниці легень). Пневмонія може бути як самостійним захворюванням, і ускладненням інших захворювань.
Краснуха – це гостре інфекційне вірусне захворювання, переважно дитячого та молодого віку.
Ацетон у дітей (Ацетонемія) - це комплекс симптомів, які обумовлені підвищенням у крові рівня кетонових тіл (продуктів обміну речовин), внаслідок неповного засвоєння організмом жирних кислот.
Перегин жовчного міхура у дитини- це аномалія будови, розвитку жовчного міхура. Жовчний міхур в такому разі має не овальну, а вигнуту форму - викривлення.
Імунітет – це здатність організму боротися зі шкідливими факторами зовнішнього середовища: бактеріями, вірусами, грибками, паразитами, а також різними токсинами.
Імунітет – це дуже складний механізм, тому навіть щоденний прийом будь-якого вітаміну не здатний його підвищити. Раціональне використовування вітамінів це лише один із необхідних компонентів для його формування.
Міома матки є одним з найпоширеніших захворювань в гінекології. З міомою зіштовхується майже кожна 3 жінка у віці до 50 років. Чи небезпечна вона?
Хворобливі місячні (дисменорея) – патологічний стан, при якому виникає біль за 1-2 дні «до» та під час менструальних виділень.
Вітамін Д - це жиророзчинний вітамін, який необхідний нашому організму для здоров’я кісток, зубів і м'язів. Він також корисний для волосся, шкіри, серця, гарного настрою, сну і балансу гормонів.
Вагінальний кандидоз або просто «молочниця» – найпоширеніше серед гінекологічних захворювань. Мабуть, кожна жінка хоча б раз стикалася з симптомами молочниці.
Замісна гормональна терапія (ЗГТ) – медикаментозний метод корекції симптомів клімаксу, а також профілактики захворювань в результаті вікових змін гормонального стану жінки.
Атопічний дерматит (Атопічна екзема) — це хронічне запальне захворювання шкіри, що характеризується сухістю, свербінням та висипаннями. Пов'язано з порушенням бар'єрних функцій шкіри та гіперреактивністю імунної системи. Найчастіше проявляється у ранньому дитячому віці і може зберігатися у зрілому віці. Часто поєднується з іншими алергічними захворюваннями: Алергічний риніт, Бронхіальна астма та ін.
Головний біль (цефалгія, цефалгічний синдром) – патологічний стан, що характеризується відчуттям болю та/або дискомфорту з локалізацією від надбровної до шийно-потиличної ділянок голови з одного або з обох боків.
Задишка, або диспное – це утруднення дихання, що характеризується порушенням ритму, частоти та глибини дихальних рухів і супроводжується суб'єктивним відчуттям нестачі повітря.
Тема, яка хвилює багатьох з нас – холестерин. Ця органічна сполука відіграє важливу роль у нашому організмі, проте коли мова заходить про його надлишок, він може стати причиною занепокоєння. То що ж таке «холестерин»?
Тонзиліт (ангіна) – це запалення піднебінних мигдаликів понад їх фізіологічну норму, що викликає клінічну симптоматику.
Прик тест це один із основних шкірних алергологічних тестів, який використовується в діагностиці різних алергологічних захворювань.
Це група захворювань, які переважно передаються статевим шляхом (вагінальний, оральний та анальний статевий акт) . Інакше їх ще називають венеричні захворювання.
Захворювання шийки матки – це ціла група, яка може охоплювати доброякісні, передракові патології та рак шийки матки. Можуть виникати у жінок будь-якого віку, але найчастіше зустрічаються в репродуктивному віці.
Сірчана пробка — це надмірне скупчення сірки в зовнішньому слуховому проході, частково або повністю перекриваючи слуховий прохід, що в свою чергу призводить до погіршення слуху.
Печія – це неприємні відчуття печіння, які виникають внаслідок подразнення слизової оболонки стравоходу і поширюються від області шлунка вгору.
Щитоподібна залоза (щитовидна залоза) – одна з найбільших ендокринних залоз, яка розміщується на передній поверхні шиї, складається з правої та лівої часток, що з'єднані між собою перешийком.
Залізодефіцитна анемія — це стан, що виникає внаслідок дефіциту заліза в організмі. Залізо необхідне для вироблення гемоглобіну — білка еритроциту, що переносить кисень до тканин.
Статеве дозрівання (пубертатний період) — це природний процес, під час якого тіло дівчинки починає розвиватися і ставати фізіологічно зрілим, для здатності до репродуктивної функції в майбутньому (до зачаття та виношування вагітності).
Гусяча шкіра у дітей (або кератоз пілляріс) – це стан шкіри, коли поверхня шкіри стає шорсткою та покривається невеликими пухирцями, схожими на «гусячу шкіру».
Немає більшого щастя для жінки, ніж стати мамою! Саме в організмі жінки відбувається запліднення, розподіл яйцеклітини та зародження нового життя, саме жінка здатна відчувати це диво — народження дитини!
Прикорм – продукти харчування, які вводять на додаток до грудного молока (або суміші) дитині першого року життя, коли його вже недостатньо для задоволення харчових потреб.
Набряк Квінке (або ангіоневротичний набряк) — це гострий стан, який характеризується раптовим і значним набряком глибоких шарів шкіри, підшкірної клітковини та слизових оболонок. Найчастіше набряк виникає на обличчі, губах, повіках, а також у ділянці гортані.
Виразка шлунка — це захворювання, основою якого є утворення дефектів у слизовій оболонці шлунка. Багато років вважалося, що це захворювання характерне виключно для дорослих. Однак останніми роками воно дедалі частіше діагностується у дітей.
Герпес — одна з найпоширеніших вірусних інфекцій у світі. За даними ВООЗ носіями вірусу простого герпесу (ВПГ) є близько 67 % населення планети.
Коли, кому та як здавати біохімічний аналіз крові? У цій статті розберемося, що показує біохімічний аналіз крові, а в попередній статті ми розібрали на які хвороби може вказувати відхилення показників загального аналізу крові.
Закреп — синдром, що характеризується порушенням процесу випорожнення кишківника (дефекації): збільшення інтервалів між актами дефекації, порівняно з індивідуальною фізіологічною нормою, або систематичне недостатнє випорожнення кишківника.
Закреп у дітей – це одна з причин, з якою батьки найчастіше звертаються до лікаря. Закреп — це порушення випорожнення товстої кишки: затримка та /або утруднення дефекації, твердий дитячий стул.
Що таке ендометріоз? Давайте розберемося. Ендометріоз визначають як доброякісне гормонозалежне захворювання, що характеризується наявністю за межами матки тканини, подібної до ендометрію, що спричиняє хронічну запальну реакцію.
Страх – це інстинктивна реакція психіки на вплив загрозливих чинників. Він виникає, коли наше життя та благополуччя під загрозою.
Кропив’янка це захворювання яке проявляється характерним сверблячими висипаннями (пухирі які нагадують опік при контакті шкіри з кропивою), внаслідок підвищеної проникності судин, розвитку набряку тканин.
Панічна атака (ПА) – це раптовий приступ сильної тривоги, який виникає без очевидної причини. Під час панічної атаки людина відчуває прискорене серцебиття, задишку, запаморочення, страх смерті або втрати контролю.
Іноді батьки помічають, що їхня дитина розвивається інакше, ніж її однолітки: пізніше починає говорити, не дивиться в очі або уникає спілкування. У таких випадках лікарі можуть запідозрити аутизм або затримку психічного розвитку (ЗПР).
Сонячний дерматит (фотодерматит) — це запальне ураження шкіри, яке виникає під впливом сонячних променів. Відоме також й за іншими назвами – фотодерматоз, сонячна алергія або сонячна кропивʼянка.
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – гетерогенний генетично-обумовлений синдром неясної етіології, який може проявлятися нечастою або нерегулярною овуляцією , нерегулярними та мізерними менструальними кровотечами, безпліддям, клінічно вираженою гіперандрогенією та метаболічними порушеннями.
Кашель у дитини один із найчастіших приводів звернення до лікаря. Сам собою кашель – це захисний рефлекс організму. З його допомогою дихальні шляхи очищаються від слизу, пилу, диму чи алергенів.
Варикозне розширення вен - це хронічне захворювання, при якому стінки судин поступово стоншуються, розширюються і втрачають свою еластичність. В результаті порушується нормальний відтік крові, вени переповнюються та формується застій.
Кожна людина не раз за своє життя стикалася з нежиттю. Зазвичай, він є супутником простудних захворювань і при правильному лікуванні проходить за 7-10 днів.
Кіста яєчника – це утворення у тканині яєчника або на його поверхні, найчастіше заповнене вмістом.
Гепатит А – це гостре інфекційне захворювання печінки, яке викликається вірусом HAV із сімейства Picornaviridae. Це захворювання називають ще хворобою Боткіна на ім'я лікаря, який вперше описав цю форму гепатиту.
Жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ) – це стан, при якому в жовчному міхурі утворюються камені (конкременти) з компонентів жовчі.
Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю – РДУГ (СДУГ або ADHD) – є хронічним неврологічним станом, що характеризується стійкими симптомами неуважності, гіперактивності та імпульсивності, які спостерігаються в кількох сферах життя (у школі, вдома, у грі) і починаються до 12 років. (Згідно з DSM-5)
Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) є одним із найпоширеніших засобів контрацепції для жінок у світі. За оцінками ВООЗ гормональну контрацепцію використовують понад 150 млн жінок, і значна частина припадає саме на КОК.
Геморой у дорослих є однією з найчастіших причин звернення до лікаря проктолога. Протягом життя з його проявами стикається майже кожна третя людина. Після 40 - 50 років симптоми геморою спостерігаються у 30-40% населення.
Депресія – це складний психічний розлад, який зазвичай характеризується стійким – понад два тижні – пригніченим настроєм, помітною втомою та втратою інтересу до справ.
Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити вам найкращий можливий досвід. Вони також дозволяють нам аналізувати поведінку користувачів, щоб постійно вдосконалювати веб-сайт для вас.